The specimen of 60 human pre-fetuses (7-12 weeks of intrauterine growth) and 51 fetuses (4-10 months of intrauterine growth) were included in the study. By means of the methods of macroscopy and microscopy, graphic and plastic reconstruction, fine preparation under control of the binocular magnifier and morphometry the variability of the submandibular duct shape and frequency of its occurrence human in pre-fetuses and fetuses were studied. The taxonomy of the submandibular duct shapes (ductus submandibularis) in the prenatal human ontogenesis with their definition as direct, arched, and S-shaped was first introduced. In the group of the subjects being examined more often (76 cases, or 68,47%) a direct shape of submandibular duct was found; almost three times less an arched shape of the submandibular duct was observed (26 cases, or 23,42%); as an optional shape – S-shaped submandibular duct was observed less frequently (in 9 cases, or 8,11%).

Із застосуванням методів макроскопії, мікроскопії, графічного та пластичного реконструювання, тонкого препарування під контролем біноку лярної лупи, морфометрії на 111 об’єктах (60 передплодах людини 7-12 тижнів внутрішньоутробного розвитку (ВУР) та 51 плоду 4-10 місяців ВУР) вивчено варіанти форми піднижньощелепної протоки та частота її проявів у передплодів та плодів людини. Вперше запропоновано систематику варіантів форми піднижньощелепної протоки (ductus submandibularis) у пренатальному онтогенезі людини з визначенням її як: пряма, дугоподібна та S-подібна. У групі об’єктів дослідження найчастіше (76 випадків, або 68,47%) наявною є пряма форма піднижньощелепних проток; майже в три рази менше має місце дугоподібний варіант форми піднижньощелепних проток (26 випадків, або 23,42%); як варіант форми – S-подібну форму піднижньощелепної протоки – спостерігали ще рідше (9 випадків, або 8,11%).

На 111 объектах (60 предплодах человека 7-12 недель ВУР и 51 плоде 4-10 месяцев ВУР) с применением методов макроскопии, микроскопии, графического и пластического реконструирования, тонкого препарирования под контролем бинокулярной лупы и морфометрии изучена изменчивость формы поднижнечелюстного протока и частота её проявлений в предплодов и плодов человека. Впервые предложена систематика вариантов формы поднижнечелюстных протоков (ductus submandibularis) в пренатальном онтогенезе человека с определением её как: прямая, дугообразная и S-образная. В группе объектов исследования чаще всего (76 случаев, или 68,47%) наблюдали прямую форму поднижнечелюстного протока; почти в три раза реже в исследовании встречалась дугообразная форма поднижнечелюстного протока (26 случаев, или 23,42%); как вариант формы – S-образную форму поднижнечелюстного протока – наблюдали еще реже (в 9 случаях, или 8,11%).