The article examines the genesis and modern meaning of the concept of human trafficking in both international legal and national contexts, tracing its evolution and the establishment of contemporary criminological prevention standards. It provides a criminological profile of human trafficking, covering sexual and labour exploitation, child pornography, paedophilia, forced labour, exploitation of reproductive functions, and organ or tissue donation. The study analyses offender profiles, including role differentiation within criminal groups, socio-demographic characteristics, psychological traits, and the phenomenon of the «second wave», as well as victim profiles, including age, gender, education, socio-economic background, and upbringing conditions. It outlines trends in the spread of human trafficking in Ukraine, including the use of information technologies for recruitment. The article explores international mechanisms for combating this phenomenon, particularly the «4P» strategy (Prevention, Protection, Prosecution, Partnership), general social and special criminological measures, and the role of state and non-state actors, as well as international cooperation. Emphasis is placed on the importance of preventing victim behaviour, working with individuals prone to committing such criminal offences, and monitoring high-risk areas and cyberspace. It is concluded that the effectiveness of prevention depends on a comprehensive approach, interagency and international cooperation, and the inevitability of punishment for offenders. Sustainable peace requires the elimination of social causes that contribute to the spread of human trafficking and related crimes. Today, the main task of the state is to prevent a person from falling into a situation where he may be at risk. Prevention of criminal offenses related to human trafficking in Ukraine is based on comprehensiveness and is carried out in the following areas: improvement of national legislation; activities of state bodies, international organizations, public associations and their coordination; personnel training; international cooperation. A key factor in success in preventing and combating human trafficking is the inevitability of punishment, supported by quality investigations, an adequate evidence base, effective judicial proceedings, and ensuring the protection of the rights of victims.

У статті досліджено генезу та сучасний зміст поняття «Human trafficking» у міжнародно-пра- вовому та національному вимірах, простежено його еволюцію, що визначив сучасні криміно- логічні стандарти. Надано кримінологічну характеристику торгівлі людьми, охоплюючи форми сексуальної та трудової експлуатації, дитячу порнографію, педофілію. Виокремлені криміноло- гічні характеристики особи злочинця (соцільно-рольові, кримінально-правові та морально-пси- хологічні), а також жертв (вікові, гендерні, освітні, соціально-економічні характеристики, умови виховання). Окреслено тенденції поширення торгівлі людьми в Україні, включно з використан- ням інформаційних технологій для вербування. Розкрито міжнародні механізми боротьби з таким явищем, зокрема стратегію «4P» (запобігання, захист, переслідування, партнерство), загальносо- ціальні та спеціально-кримінологічні заходи, роль державних і недержавних структур, міжнарод- не співробітництво. Наголошено на важливості профілактики віктимної поведінки, роботи з осо- бами, схильними до вчинення таких кримінальних правопорушень, моніторингу ризикових сфер та кіберпростору. Визначено, що ефективність запобігання залежить від комплексного підходу, міжвідомчої та міжнародної взаємодії, а також невідворотності покарання винних. Сталий мир зумовлює усунення соціальних причин, що сприяють поширенню торгівлі людьми та пов’язаних з нею злочинів. Сьогодні головне завдання держави – не допустити потрапляння людини в ситуацію, коли вона може опинитися в групі ризику. Запобігання кримінальним право- порушенням, пов’язаним з торгівлею людьми в Україні, виходить із комплексності та здійсню- ється за такими напрямами: удосконалення національного законодавства; діяльність державних органів, міжнародних організацій, громадських об’єднань та їх координація; підготовка кадрів; міжнародне співробітництво. Ключовим чинником успіху у запобіганні та боротьбі з торгівлею людьми є невідворотність покарання, підкріплена якісним розслідуванням, належною доказовою базою, ефективним судо- вим розглядом та забезпеченням захисту прав потерпілих.