Purpose. The work is devoted to substantiating the need and determining the role of transport interchange complexes in the development of the country's transport system and in providing its population with transport services performed at a modern level, within cities, in suburban areas and at long distances. Research methodology: using the methods of formal and dialectical logic based on a critical analysis of the provisions of domestic and foreign researchers who studied the relevant aspects of the creation and operation of multifunctional passenger transfer points between modes of transport, the essence, functions and types of transfer hubs were determined. Methods of scientific abstraction, induction and deduction were uses to clarify the studied category and form the scientific and theoretical foundations of the study of the behavior of clients of transport interchange complexes. The results showed the inconsistency of domestic public transport to meet the needs of the population of large cities and suburbs in spatial movements, to offer its customers services of an appropriate level of quality, in compliance with safety requirements, to meet their expectations, as well as to use the potential of railway transport, including powerful railway stations, and return it to it. leadership in the passenger transportation market. Scientific novelty: it has been prove that the most common practice of creating transport hubs based on urban transport stations or large railway stations for domestic transport at the present stage of its functioning is irrational, does not take into account the specifics of segment groups of passengers and does not meet their special requirements for transport services. Taking into account the current level of development of the transport system and its socio-economic situation, the network of placement of passenger transfer points between modes of transport should be built based on the correspondence of passenger flows, taking into account the most stable and powerful flows of passengers in suburban areas. Practical significance: long-term observations of clients of railway passenger transport and analysis of the correspondence of passenger traffic showed that the most stable and regular, and therefore predictable, are movements in suburban traffic, where passengers are satisfied with the basic characteristics of transport services and do not require a wide range of additional services, and time saving factors are minimal cost, reliability and safety determine their transport behavior. Suburban railway transport with its infrastructure, the high quality functioning of which is already impossible without significant organizational changes and proper financing, is most consistent with these criteria. However, the consumer behavior of passengers and the determination of ways to develop the network of transport interchange complexes require appropriate marketing research.

Цель. Работа посвящена обоснованию необходимости и определению роли транспортно-пересадочных комплексов в развитии транспортной системы страны и в обеспечении ее населения транспортным обслуживанием, выполняемым на современном уровне, в пределах городов, в пригородных зонах и на дальних расстояниях. Методика. С использованием методов формальной и диалектической логики на основании критического анализа положений отечественных и зарубежных исследователей, изучавших соответствующие аспекты создания и деятельности многофункциональных пунктов пересадки пассажиров между видами транспорта, определены сущность, функции и виды пересадочных узлов. Для уточнения изучаемой категории и формирования научно-теоретических основ исследования поведения клиентов транспортно-пересадочных комплексов применены методы научной абстракции, индукции и дедукции. Результаты показали несостоятельность отечественного транспорта общественного пользования удовлетворить потребность населения крупных городов и пригородов в пространственных перемещениях, предложить своим клиентам услуги надлежащего уровня качества, с соблюдением требований безопасности, оправдать их ожидания, а также использовать потенциал железнодорожного транспорта, включая мощные вокзальные комплексы, и вернуть ему лидерство на рынке пассажирских перевозок. Научная новизна: доказано, что наиболее распространенная практика создания транспортно-пересадочных узлов на базе станций городского транспорта или крупных вокзалов для отечественного транспорта на современном этапе его функционирования является нерациональной, не учитывает специфики сегментных групп пассажиров и не соответствует их особым требованиям к транспортному обслуживанию. Учитывая текущий уровень развития транспортной системы и ее социально-экономическое положение, сеть размещения пунктов пересадки пассажиров между видами транспорта должна строиться, исходя из корреспонденции пассажиропотоков, с учетом наиболее устойчивых и мощных потоков пассажиров в пригородных зонах. Практическая значимость: длительные наблюдения за клиентами железнодорожного пассажирского транспорта и анализ корреспонденции пассажиропотоков показали, что наиболее устойчивыми и регулярными, а следовательно, прогнозируемыми являются перемещения в пригородном сообщении, где пассажиры удовлетворяются базовыми характеристиками транспортного обслуживания и не требуют широкого спектра дополнительных услуг, а факторы экономии времени, минимальной стоимости, надежности и безопасности обусловливают их транспортную поведение. Этим критериям сегодня максимально соответствует железнодорожный пригородный транспорт с его инфраструктурой, качественное функционирование которых уже сейчас невозможно без существенных организационных изменений и надлежащего финансирования. Однако потребительское поведение пассажиров и определения путей развития сети транспортно-пересадочных комплексов требуют соответствующих маркетинговых исследований.

Мета. Роботу присвячено обґрунтуванню необхідності і визначенню ролі транспортно-пересадочних комплексів у розвитку транспортної системи країни та у забезпеченні її населення в транспортному обслуговуванні, виконуваному на сучасному рівні, в межах міст, у приміських зонах та на далеких відстанях. Методика. З використанням методів формальної і діалектичної логіки на підставі критичного аналізу положень вітчизняних і зарубіжних дослідників, які вивчали відповідні аспекти створення і діяльності багатофункціональних пунктів пересадки пасажирів між видами транспорту, визначено сутність, функції і різновиди пересадочних вузлів. Для уточнення категорії, що вивчається, та формування науково-теоретичних засад дослідження поведінки клієнтів транспортно-пересадочних комплексів застосовано методи наукової абстракції, індукції і дедукції. Результати показали неспроможність вітчизняного транспорту суспільного користування задовольнити потребу населення великих міст і передмість у просторових переміщеннях, запропонувати своїм клієнтам послуги належного рівня якості, з повним дотриманням вимог безпеки, виправдати їх очікування, а також використати потенціал залізничного транспорту, включаючи потужні вокзальні комплекси, та повернути йому лідерство на ринку пасажирських перевезень. Наукова новизна: доведено, що найбільш поширена практика створення транспортно-пересадочних вузлів на базі станцій міського транспорту або великих вокзалів для вітчизняного транспорту на сучасному етапі його функціонування є нераціональною, не враховує специфіки сегментних груп пасажирів та не відповідає їх особливим вимогам до транспортного обслуговування. Зважаючи на поточний рівень розвитку транспортної системи та її соціально-економічний стан, мережа розміщення пунктів пересадки пасажирів між видами транспорту повинна будуватись, виходячи з кореспонденції пасажиропотоків, з урахуванням найбільш сталих і потужних потоків пасажирів у приміських зонах. Практична значимість: тривалі спостереження за клієнтами залізничного пасажирського транспорту та аналіз кореспонденції пасажиропотоків показали, що найбільш сталими і регулярними, а отже, прогнозованими є переміщення у приміському сполученні, де пасажири задовольняються базовими характеристиками транспортного обслуговування і не потребують широкого спектру додаткових послуг, а фактори економії часу, мінімальної вартості, надійності і безпеки обумовлюють їх транспортну поведінку. Цим критеріям на сьогодні максимально відповідає залізничний приміський транспорт з його інфраструктурою, якісне функціонування яких вже зараз неможливе без докорінних організаційних змін і належного фінансування. Проте споживча поведінка пасажирів та визначення шляхів розвитку мережи транспортно-пересадочних комплексів вимагають відповідних маркетингових досліджень.