The article is devoted to the study of the problem of abuse of procedural rights by advocate on the example of commercial and administrative proceedings. The relevance of the chosen topic is substantiated and attention is drawn to the fragmentary nature of the coverage of the indicated issues in the scientific literature. The approaches formulated in the scientific literature and judicial practice regarding the understanding of the concept of «abuse of procedural rights» are presented. there are approaches. It is suggested that abuse of procedural rights by an advocate should be understood as actions committed by a lawyer within the framework of a judicial process that formally correspond to the norms of the procedural law, but do not correspond to its conceptual ideas, and are not intended to create an obstacle in the activity of the court or other persons. We consider the following as additional signs of abuse of procedural rights by the advocate: 1) a person who abuses procedural rights has a special status – an advocate; 2) the presence of procedural rights, which are abused by the advocate, are determined by his provision of legal aid and participation in the court process; 3) may result in prosecution not only of the advocate, but also, for example, of the bar association in which the advocate works (about which judicial practice has already been formed in the decision of the Supreme Court dated 14.07.2022 in case No. 755/11559/16-ts); 4) damages the prestige of the entire institute of advocacy. It is proposed to supplement Part 1 of Art. 43 of the Rules of Advocate Ethics. As part of our research, attention will be paid to the abuse of procedural rights by the advocate. The choice of this particular aspect of the specified issue is determined by several reasons: 1) the existence of rare cases of such abuse by advocate; 2) significant dissonance in the public consciousness, which arises due to the abuse of procedural rights by a advocate, which is due to the fact that a advocate must be a model of behavior as a representative of the legal profession and must comply not only with the current substantive and procedural legislation, but also with the Rules of Аdvocate Ethics; 3) creation of a significant threat to the authority of the entire institute of advocacy.

Стаття присвячена дослідженню проблематики зловживання процесуальними правами адвокатом на прикладі господарського та адміністративного судочинства. Обґрунтовано актуальність обраної теми та звернуто увагу на фрагментарний характер висвітлення вказаної проблематики в науковій літературі. Наведено підходи, що сформулювались у науковій літературі та судовій практиці щодо розуміння поняття «зловживання процесуальними правами». Запропоновано під зловживанням процесуальними правами адвокатом розуміти дії, що вчиняються адвокатом в рамках судового процесу та формально відповідають нормам процесуального закону, проте не відповідають його концептуальним ідеям, та мають на меті створити перешкоду у діяльності суду чи інших осіб. Виокремлено додаткові ознаки зловживання процесуальними правами адвокатом, а саме: 1) особа, яка зловживає процесуальними правами має спеціальний статус – адвокат; 2) наявність процесуальних прав, якими зловживає адвокат, обумовлюється наданням ним правничої допомоги та участю у судовому процесі; 3) може мати наслідком притягнення до відповідальності не лише адвоката, а й, до прикладу, адвокатського об’єднання в якому працює адвокат (про що вже сформувалась судова практика у Постанові Верховного Суду від 14.07.2022 р. у справі № 755/11559/16-ц); 4) завдає шкоду престижу усього інституту адвокатури. Запропоновано доповнити ч. 1 ст. 43 Правил адвокатської етики.