The article examines international experience in observing human rights and freedoms when using special (covert) methods of investigation. It is noted that Ukraine’s interest in further integration into the European community necessitates the harmonization of Ukrainian legislation with an orientation towards the protection of human rights and freedoms, the implementation and real establishment of the principle of the rule of law. The purpose of the article is to highlight international experience in resolving problematic issues of observing human rights and freedoms when conducting special methods of investigation of criminal proceedings, taking into account the provisions of the Convention and the decisions of the European Court of Human Rights on their implementation, as well as to provide proposals for the implementation of positive experience in domestic legislation. It is emphasized that within the framework of European integration, there is a convergence of national legal systems, which necessitates the scientific development of common doctrinal views as a legal ideological basis for the application of special investigation methods. It is determined that in the national legal system of Ukraine, “special investigation methods” of crimes are known as “covert investigative (search) actions”. It is stated that the legal regulation of their application is provided for by the criminal procedural legislation of Ukraine in accordance with the provisions of the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms, as well as the decisions of the ECHR. The state of development by domestic scientists of the issues of scientific research on the problems of human rights compliance in the application of covert investigative (search) actions is determined. A list of the most common circumstances that may indicate a violation of human rights in the conduct of covert investigative (search) actions is provided, which include: violation of the right to protection of the person against whom the relevant covert investigative (search) actions was conducted; failure to notify the persons against whom they were conducted; absence in the materials of the criminal proceedings of the decisions of the investigating judge on granting permission to conduct covert investigative (search) actions; provocation by law enforcement officers to commit a crime by using unauthorized methods; conducting covert investigative (search) actions without appropriate grounds; falsification of results or a formal approach to describing the course of conducting covert investigative (search) actions, etc. The international experience of observing human rights and freedoms is analyzed using the comparative legislation of the European Union countries as an example. It is stated that the use of special (covert) methods of investigation is an established practice of both domestic and foreign law enforcement agencies. Based on the analysis of international experience, recommendations have been developed regarding the specifics of taking into account the decisions of the Conventions and the ECHR when conducting covert investigative (search) actions and using the results obtained from them in procedural evidence.

У статті розглянуто міжнародний досвід дотримання прав і свобод людини при застосуванні спеціальних (негласних) методів розслідування. Зазначається, що зацікавленість України у подальшій інтеграції в європейське співтовариство зумовлює необхідність гармонізації українського законодавства з орієнтацією на захист прав і свобод людини, впровадження та реальне утвердження принципу верховенства права. Метою статті є висвітлення міжнародного досвіду у вирішенні проблемних питань дотримання прав і свобод людини при проведенні спеціальних методів розслідування кримінальних правопорушень з урахуванням конвенційних положень та рішень ЄСПЛ щодо їх виконання, а також надання пропозицій щодо імплементації позитивного досвіду у вітчизняне законодавство. Наголошено, що в рамках європейської інтеграції відбувається зближення національних правових систем, що обумовлює потребу в науковій розробці загальних доктринальних поглядів як правової ідеологічної основи застосування спеціальних методів розслідування. Визначено, що у національній правовій системі України «спеціальні методи розслідування» злочинів відомі як «негласні слідчі (розшукові) дії». Констатовано, що правова регламентація їх застосування передбачена кримінальним процесуальним законодавством України у відповідності з положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також рішень ЄСПЛ. Визначено стан опрацювання вітчизняними вченими проблематики наукових досліджень з проблем дотримання прав людини при застосуванні НСРД. Наведено перелік найбільш поширених обставини, що можуть свідчити про порушення прав людини при проведенні НСРД, до яких віднесено: порушення права на захист особи щодо якої проводились відповідні НСРД; не повідомлення осіб, щодо яких вони проводилися; відсутність у матеріалах кримінального провадження ухвал слідчого судді про надання дозволу на проведення НСРД; провокація правоохоронцями вчинення злочину шляхом використання недозволених прийомів; проведення НСРД без відповідних підстав; фальсифікація результатів або формальний підхід до описування ходу проведення НСРД тощо. Проаналізовано міжнародний досвід дотримання прав і свобод людини на прикладі порівняльного законодавства країн Європейського союзу. Констатовано, що застосування спеціальних (негласних) методів розслідування є усталеною практикою як вітчизняних, так і зарубіжних правоохоронних органів. На основі аналізу міжнародного досвіду напрацьовано рекомендації щодо особливостей урахування рішень Конвенцій та ЄСПЛ при проведенні НСРД та використанні здобутих за ними результатів у процесуальному доказуванні.