Coronavirus infection in childhood is a common disease and has a number of features of the clinical course. There remain quite a lot of problems related to the variety of clinical symptoms, the severity of the course and treatment tactics in different age categories. Purpose - to study the epidemiological and clinical features of the coronavirus disease COVID-19 in adolescents compared to the younger age group in order to predict the severity of the course and determine treatment tactics. Materials and methods. A single-center retrospective open cohort study of 188 patients under the age of 18 hospitalized in the infectious disease department of the Chernivtsi Regional Children’s Clinical Hospital with a confirmed respiratory infection caused by SARS-CоV-2 was conducted. This cohort of patients is divided into 2 clinical groups. The Group I consisted of children aged 12 to 18 years (43 children), the Group II included children aged 0 to 11 years (145 patients). Results. Epidemiologically, extrafamilial sources of infection prevail in adolescence in the range of 44.2% (n=19), which is explained by greater social activity compared to children from birth to 11 years of age. For the 1st observation group, symptoms of damage to the lower respiratory tract are more characteristic, in particular, cough 81.4% (n=23), shortness of breath 51.1% (n=22), hypoxemia 14.2% (n=6) and symptoms of associated with intoxication syndrome (general weakness, asthenia 97.6% (n=42), decreased appetite, refusal to eat 74.4% (n=32), myalgia 11.6% (n=5), headache 14,2% (n=6)). The severity of the course of the coronavirus infection in adolescence is due to the dominance of lower respiratory tract lesions with the development of pneumonia in 58.2% (n=25) of cases, which required longer and more intensive treatment. Conclusions. The share of adolescents hospitalized due to COVID-19 was 22.9% (n=43), among them with a severe degree of impairment of the general condition - 16.4% (n=7), which is due to the predominance of damage to the lower respiratory tract with the development of pneumonia in 58.2% (n=25) of cases. This cohort of patients is characterized by a longer intoxication syndrome, the epidemiological role of family contacts with regard to COVID-19 decreases, and the value of unidentified non-familial sources of infection increases - 44.2% (n=19). The research was carried out in accordance with the principles of the Declaration of Helsinki. The research protocol was approved by the Local Ethics Committee of the institution mentioned in the work. Informed consent of parents or their guardians was obtained for conducting research. No conflict of interests was declared by the authors.

Коронавирусная инфекция в детском возрасте является распространенным заболеванием и обладает рядом особенностей клинического течения. Остается довольно много проблем, связанных с разнообразием клинических симптомов, тяжестью течения и лечебной тактикой в разных возрастных категориях. Цель - изучить эпидемиологические и клинические особенности коронавирусной болезни COVID-19 у подростков по сравнению с младшей возрастной группой для прогнозирования тяжести и определения тактики лечения. Материалы и методы. Проведено одноцентровое ретроспективное открытое когортное исследование 188 пациентов до 18 лет, госпитализированных в инфекционные отделения Черновицкой областной детской клинической больницы с подтвержденной респираторной инфекцией, обусловленной SARS-CoV-2. Данная когорта пациентов распределена на 2 клинические группы. Группу I составили дети в возрасте от 12 до 18 лет (43 ребенка), группу II - дети от 0 до 11 лет (145 пациентов). Результаты. В эпидемиологическом отношении внесемейные источники инфицирования преобладают в подростковом возрасте в пределах 44,2% (n=19), что объясняется большей социальной активностью по сравнению с детьми от рождения до 11 лет. Для группы I более характерны симптомы поражения нижних дыхательных путей, в частности, кашель - 81,4% (n=23), одышка - 51,1% (n=22), гипоксемия - 14,2% (n=6), а также симптомы, связанные с интоксикационным синдромом (общая слабость, астения - 97,6% (n=42), снижение аппетита, отказ от пищи - 74,4% (n=32), миалгии - 11,6% (n=5), головная боль - 14,2% (n=6)). Тяжесть течения коронавирусной инфекции в подростковом возрасте обусловлена доминированием поражения нижних дыхательных путей с развитием пневмонии в 58,2% (n=25) случаев, что требовало более длительного и интенсивного лечения. Выводы. Доля подростков госпитализированных по поводу СOVID-19 составляла 22,9% (n=43), среди них с тяжелой степенью нарушения общего состояния - 16,4% (n=7), что обусловлено доминированием поражения нижних дыхательных путей с развитием пневмонии у 58,2% (n=25) случаев. Для данной когорты пациентов характерен более длительный интоксикационный синдром, уменьшается эпидемиологическая роль родственных контактов по СOVID-19 и возрастает значение неустановленных внесемейных источников инфекции - 44,2% (n=19). Исследование выполнено в соответствии с принципами Хельсинкской декларации. Протокол исследования принят Локальным этическим комитетом указанного в работе учреждения. На проведение исследований получено информированное согласие родителей, детей. Авторы заявляют об отсутствии конфликта интересов.

Коронавірусна інфекція в дитячому віці є поширеним захворюванням і володіє рядом особливостей клінічного перебігу. Залишається доволі багато проблем, пов’язаних із різноманіттям клінічних симптомів, тяжкістю перебігу і лікувальною тактикою в різних вікових категоріях. Мета - вивчити епідеміологічні та клінічні особливості COVID-19 у підлітків порівняно з молодшою віковою групою для прогнозування тяжкості перебігу та визначення тактики лікування. Матеріали та методи. Проведено одноцентрове ретроспективне відкрите когортне дослідження 188 пацієнтів віком до 18 років, госпіталізованих до інфекційних відділень Чернівецької обласної дитячої клінічної лікарні з підтвердженою респіраторною інфекцією, зумовленою SARS-CoV-2. Цю когорту пацієнтів розподілено на дві клінічні групи. Групу І становили діти віком від 12 до 18 років (43 дитини), групу ІІ - діти віком від 0 до 11 років (145 пацієнтів). Результати. В епідеміологічному відношенні позародинні джерела інфікування переважають у підлітковому віці в межах 44,2% (n=19), що пояснюється більшою соціальною активністю порівняно з дітьми від народження до 11 років. Для групи І більш характерні симптоми ураження нижніх дихальних шляхів, зокрема, кашель - 81,4% (n=23), задишка - 51,1% (n=22), гіпоксемія - 14,2% (n=6), а також симптоми, пов’язані з інтоксикаційним синдромом (загальна слабкість, астенія - 97,6% (n=42), зниження апетиту, відмова від їжі - 74,4% (n=32), міалгії - 11,6% (n=5), головний біль - 14,2% (n=6)). Тяжкість перебігу коронавірусної інфекції в підлітковому віці обумовлена домінуванням ураження нижніх дихальних шляхів із розвитком пневмонії в 58,2% (n=25) випадків, що потребувало більш тривалого та інтенсивного лікування. Висновки. Частка підлітків госпіталізованих із приводу СOVID-19 становила 22,9% (n=43), серед них із тяжким ступенем порушення загального стану - 16,4% (n=7), що зумовлено домінуванням ураження нижніх дихальних шляхів із розвитком пневмонії у 58,2% (n=25) випадків. Для цієї когорти пацієнтів характерний більш тривалий інтоксикаційний синдром, зменшується епідеміологічна роль родинних контактів щодо СOVID-19 і зростає значення невстановлених позародинних джерел інфекції - 44,2% (n=19). Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду дітей, батьків. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.