The article examines the origin of the term “interpretation” and its scientific definition, as well as the purpose of the process of interpreting legal norms, which lies in ensuring a uniform understanding of the Traffic Rules by all subjects of law enforcement. The works of Ukrainian scholars who have studied the methodology of legal norm interpretation are analyzed. The relevance of interpreting the Traffic Rules is considered, taking into account their historical features inherited from the Soviet era and the need to overcome entrenched stereotypes and errors in law enforcement. Emphasis is placed on the necessity of maintaining legal certainty in the text of the Traffic Rules, with regard to the case law of the European Court of Human Rights and the periodic review of their provisions to eliminate confusion and non-equivalent interpretations. The need for interpretation of the Rules is substantiated, considering numerous changes in the Ukrainian language and modern spelling norms over the past thirty years.The paper raises the issue directly related to the absence of an official body or mechanism for interpreting the Traffic Rules in Ukraine, which has led to errors in law enforcement. The history of the adoption of national Traffic Rules is explored, as well as a historical retrospective of the entities authorized by the Cabinet of Ministers of Ukraine to approve the publication of the Rules and their commentaries. Based on the conducted research, it is concluded that none of these entities were created to study issues of application, propose amendments, or provide official interpretations of the Traffic Rules. A comparison of commentaries on the Traffic Rules from the Soviet era to the present reveals that they have remained virtually unchanged for three decades, while unsystematized judicial practice does not ensure uniformity in law enforcement. The article concludes that the lack of a single body or official interpretation procedure has caused inconsistent application of the Rules by various subjects. However, the introduction of such a body or procedure to produce official commentaries on the Traffic Rules would help eliminate these issues.

В статті розглянуто походження терміну «тлумачення» та його наукове визначення, досліджена мета процесу інтерпретації норм права, яка полягає у однаковому розумінні Правил дорожнього руху всіма суб’єктами правозастосування. Здійснено аналіз робіт українських науковців, які працювали над проблематикою методології тлумачення норм права. Проаналізована актуальність тлумачення Правил дорожнього руху з урахуванням їх історичних рис, які зберіглись з радянських часів та необхідності відступу від усталених стереотипів та помилок правозастосування. Зроблено акцент на необхідності дотримання юридичної визначеності тексту Правил дорожнього руху з оглядом на практику Європейського суду з прав людини та періодичним аналізом їх норм для усунення плутанини та нееквівалентного тлумачення. Обґрунтовано необхідність тлумачення Правил вважаючи на численні зміни в українській мові та сучасному правописі, які сталися за останні тридцять років. В роботі піднімається проблематика, яка напряму пов’язана з відсутністю офіційного суб’єкта, а також механізму тлумачення ПДР в Україні, що стало причиною помилок правозастосування. Досліджено історію прийняття національних Правил дорожнього руху та оглянуто в історичній ретроспективі суб’єктів, які були уповноважені Кабінетом Міністрів України, погоджувати видавництво Правил та коментарів до них. З проведеного дослідження зроблено висновок, що жоден з цих органів не створювався для дослідження проблем застосування Правил, розробки змін до них чи їх офіційного тлумачення. Порівняно тексти коментарів до Правил дорожнього руху від радянських часів до теперішнього часу, та встановлено, що вони залишаються майже незмінними протягом трьох десятирічь, а несистематизована судова практика не забезпечує єдність правозастосування. В статті зроблено висновок, про те, що брак єдиного органу або процедури офіційного тлумачення став причиною неоднозначного застосування Правил різними суб’єктами, але запровадження органу або процедури офіційного тлумачення для створення офіційних коментарів до ПДР, сприяло би усуненню зазначених проблем.