Abstract. The article examines methodological approaches to assessing the efficiency of the realization of the economic potential of Ukrainian agricultural enterprises in the context of a full-scale war. It is substantiated that traditional static indicators, such as the size of the land bank or the volume of fixed assets, have lost their relevance. Destructive factors, such as the physical destruction of assets, the disruption of logistics chains, and personnel shortages, systematically attack the agricultural value chain. For example, direct losses from destroyed agricultural machinery amount to $5,8 billion, and from damaged grain storage facilities – $1.8 billion. In addition, significant areas of land remain mined, and the labor shortage reaches 30–39 % due to mobilization and migration. Emphasis is placed on the need to transition from assessing available resources to measuring the dynamic capabilities of enterprises—their ability to adapt, be resilient, and respond innovatively. The analysis reveals that despite enormous direct and indirect losses exceeding $80 billion, the war acts as a catalyst for "creative destruction," accelerating profound structural changes. Three key vectors of adaptation are explored. Strategic reorientation of business models is manifested in changing the crop structure in favor of logistically flexible crops, such as soybeans and rapeseed, and transitioning to the creation of partner ecosystems. Accelerated technological modernization (implementing precision farming using GPS navigation, NDVI satellite monitoring, and automation) is a response to the deficit of resources and labor. To process data, FMIS systems like Cropio and Soft.Farm are actively used. Finally, the evolution of financial instruments (state support through the "Accessible Loans 5–7–9 %" program and the introduction of digital agrarian notes) creates a new financing architecture. These electronic securities do not require notarization and can be freely traded on capital markets. It is concluded that the efficiency of realizing economic potential in modern realities is determined not by the size of the land bank but by the strategic flexibility and ability of an enterprise to form new capabilities, which lays the foundation for a sustainable and competitive model in the post-war period.

Анотація. У статті досліджено методичні підходи до оцінювання ефективності реалізації економічного потенціалу аграрних підприємств України в умовах повномасштабної війни. Обґрунтовано, що традиційні статичні показники, як-от площа земельного банку чи обсяг основних засобів, втратили свою релевантність. Деструктивні чинники, такі як фізичне руйнування активів, руйнування логістичних ланцюгів та дефіцит кадрів, системно атакують аграрний вартісний ланцюг. Наприклад, прямі збитки від знищеної сільськогосподарської техніки становлять $5,8 млрд, а від пошкоджених зерносховищ – $1,8 млрд. Окрім того, значні площі земель залишаються замінованими, а дефіцит робочої сили сягає 30–39 % через мобілізацію та міграцію. Наголошено на необхідності переходу від оцінки наявних ресурсів до вимірювання динамічних спроможностей підприємств – їхньої здатності до адаптації, стійкості та інноваційного реагування. Аналіз виявив, що війна, попри колосальні прямі та непрямі втрати, що перевищили $80 млрд, виступає каталізатором "творчого руйнування", прискорюючи глибинні структурні зміни. Досліджено три ключові вектори адаптації. Стратегічна переорієнтація бізнес-моделей проявляється у зміні структури посівів на користь логістично гнучких культур, як-от соя та ріпак, та переході до створення партнерських екосистем. Прискорена технологічна модернізація (впровадження точного землеробства з використанням GPS-навігації, супутникового моніторингу NDVI та автоматизації) є відповіддю на дефіцит ресурсів та робочої сили. Для обробки даних активно використовуються FMIS-системи, такі як Cropio та Soft.Farm. Нарешті, еволюція фінансових інструментів (державна підтримка через програму "Доступні кредити 5–7–9 %" та впровадження цифрових аграрних нот) створює нову архітектуру фінансування. Ці електронні цінні папери не потребують нотаріального посвідчення та можуть вільно обертатися на ринках капіталу. Зроблено висновок, що ефективність реалізації економічного потенціалу в сучасних реаліях визначається не розміром земельного банку, а стратегічною гнучкістю та здатністю підприємства формувати нові спроможності, що закладає підвалини для стійкої та конкурентоспроможної моделі в повоєнний період.