Стаття присвячена психологічному стану українських вчителів в умовах тривалої війни, з особливим акцентом на їхньому психічному здоров’ї, стратегіях подолання стресу та освітній креативності. Загальнонаціональне опитування, проведене в жовтні 2024 року (n = 667), показало, що 57,3% вчителів набрали більше клінічного порогового значення за шкалою психологічного дистресу Кесслера (K10), що вказує на серйозний психологічний дистрес. Незважаючи на це, вчителі продемонстрували стійкість і застосовували творчі стратегії для підтримки учнів, зокрема розповіді, гумор та емоційна відкритість. «Жарти та історії із життя» виявилися найчастіше обраною стратегією подолання труднощів. У нашому дослідженні ми також порівняли переваги внутрішніх (інтроспективних, когнітивно-емоційних) терапій та зовнішніх (фізичних або експресивних) терапій. Хоча обидві були оцінені високо, внутрішні підходи були дещо кращими. Кореляційний аналіз показав, що патологічні механізми Моріта терапії, такі як уникнення поведінки та самозаглиблення, можуть допомогти пояснити проблеми з психічним здоров'ям українських вчителів, що вказує на культурну застосовність. Понад 90% учасників загальнонаціонального опитування визнали Моріта терапію корисною. Ці висновки підкреслюють важливість інтегрованої, культурно чутливої психологічної підтримки, яка врівноважує внутрішню рефлексію з втіленими, практичними втручаннями для освітян, які працюють у кризових умовах.

This study explores the psychological condition of Ukrainian teachers under prolonged wartime conditions, focusing on mental health, coping strategies, and educational creativity. A nationwide survey conducted in October 2024 (n = 667) revealed that 57.3% of teachers scored above the clinical cut-off on the Kessler Psychological Distress Scale (K10), indicating severe psychological distress. Despite this, teachers demonstrated resilience and employed creative strategies to support students, such as storytelling, humour, and emotional openness. “Jokes and life stories” emerged as the most frequently selected coping strategy. The study also compared preferences for internal (introspective, cognitive-emotional) therapies and external (bodily or expressive) therapies. While both were valued, internal approaches were slightly preferred. Notably, correlational analysis suggested that Morita Therapy’s pathological mechanisms—such as avoidance behaviours and self-preoccupation – may help explain Ukrainian teachers’ mental health difficulties, indicating cultural applicability. Over 90% of participants found Morita Therapy helpful. These findings underscore the importance of integrated, culturally sensitive psychological support that balances internal reflection with embodied, practical interventions for educators working in crisis environments.