The development of chromatology as a scientific basis for the art and design practices has been analysed in this article. The purpose of the article is to study chromatology as a complex of scientific knowledge that had been formed for thousands of years and today is a theoretical and practical basis for solving various creative tasks, including the art of hairdressing. The research methodology is based on the analysis of the formation and development of the science of colour as a phenomenon that contains essential information for science and art, including colour design. The historical and comparative, chronologic methods were applied to show the process of the formation and development of the science of colour; to organise and systematize heterogeneous materials – a systematic approach; to examine the contribution of the men of science and art to the development of chromatology – biographical; to compare the historical data – comparative. The scientific novelty of the study is to analyse the impact of the science of colour on the production and creative practice of colouristic hairstyle design. Conclusions. It was found that the science of colour as a scientific knowledge combines the disciplines of the natural sciences and humanities, which is the basis for the modern scientific approach to work with colour, taking into account its optical, colouring and other characteristics. The development of the science of colour has taken place over the centuries, covering the historical epochs of Antiquity, the Renaissance, Modern, Contemporary history, modernity. The contemporary chromatology is based on the combination of knowledge about physical (light) and psycho-physiological (vision, emotion) phenomena, which are reflected in physics, psychology, physiology, cultural studies, and art history. Design, including the art of hairdressing, referring to the results of interdisciplinary research, reflects the high level of modern comprehension of colour and its wide application in hairstyle.

В статье проведен анализ развития цветоведения как научной основы практики искусства и дизайна. Целью работы является исследование цветоведения как комплекса научных знаний, сформированных на протяжении тысячелетий, а ныне – теоретической и практической подосновы для решения разнообразных творческих задач, в том числе в парикмахерском искусстве. Методология исследования состоит в анализе формирования и развития цветоведения как явления, несущего существенную информацию для науки и творчества, в том числе колористического дизайна. Для отслеживания становления, формирования, развития цветоведения использованы историко-сравнительный и хронологический методы, для упорядочения и систематизации разнородных материалов – системный подход, для изучения вклада в развитие цветоведения деятелей науки и искусства – биографический, для сравнения исторических данных – компаративный. Научная новизна исследования состоит в анализе влияния цветоведения на производственную и творческую практику колористического дизайна прически. Выводы. Выснено, что цветоведение как научное знание объединяет дисциплины природоведческой и гуманитарной сфер, что является подосновой для современного научного подхода к работе с цветом с учетом его оптических, цветовых и других свойств. Развитие цветоведения проходило в течение столетий, охватив эпохи античности, Возроджения, Новой, Новейшей истории, современности. Современное цветоведение базируется на сочетании знаний о физических (свет) и психофизиологических (зрение, эмоция) явлениях, что нашло отражение в физике, психологии, физиологии, культурологии, искусствоведении. Дизайн, в том числе парикмахерское искусство, обращаясь к результатам междисциплинарных исследований, отражает высокий уровень современного осмыслення цвета и его широкое применение в прическе.

У статті проаналізовано розвиток кольорознавства як наукової основи мистецьких та дизайнерських практик. Метою роботи є дослідження кольорознавства як комплексу наукових знань, які сформувалися впродовж тисячоліть і нині є теоретичним та практичним підґрунтям для рішення різноманітних творчих завдань, у тому числі в перукарському мистецтві. Методологія дослідження полягає в аналізі формування та розвитку кольорознавства як явища, що вміщує суттєву інформацію для науки та творчості, в тому числі колористичному дизайні. Для відстеження становлення, формування, розвитку кольорознавства застосовано історико-порівняльний та хронологічний методи, для впорядкування та систематизації різнорідних матеріалів – системний підхід, для вивчення внеску в розвиток кольорознавства діячів науки та мистецтва – біографічний, для порівняння історичних даних – компаративний. Наукова новизна дослідження полягає в аналізі впливу кольорознавства на виробничу та творчу практику колористичного дизайну зачіски. Висновки. З?ясовано, що кольорознавство як наукове знання поєднує дисципліни природничого та гуманітарного кола, що є підґрунтям для сучасного наукового підходу до роботи із кольором з урахуванням його оптичних, барвникових та інших властивостей. Розвиток кольорознавства відбувався впродовж століть, що охоплює історичні епохи античності, Відродження, Нової, Новітньої історії, сучасності. Модерне кольорознавство ґрунтується на поєднанні знань про фізичні (світло) та психофізіологічні (зір, емоція) явища, що знайшло відображення у фізиці, психології, фізіології, культурології, мистецтвознавстві. Дизайн, у тому числі перукарське мистецтво, звернувшись до результатів міждисциплінарних досліджень, відображає високий рівень сучасного осмислення кольору та його широке застосування у зачісці.