The formation of the educational environment in higher educational institutions of Ukraine is based on the principle of student-centeredness, which involves a personal approach both to the educational process and to the socio-cultural adaptation and development of students. The implementation of mentoring programs at higher educational institutions makes it possible to individualize the educational process according to the needs of students, in particular, at the same time, uniting all students in common aspirations and needs. The study purpose: to deepen the scientific exploration of academic mentoring peculiarities at higher educational institutions of Ukraine. methods of research applied: phenomenological ‒ to provide an opportunity to explore academic mentoring through the analysis of social practice; hermeneutic ‒ to interpret specific terminology; comparative – for comparing mentoring activities under different conditions and regarding categories of students; cognitive – in the process of the mentoring phenomenon learning in the modern educational space. Globalization processes in education have led to the need to find innovative methods of educational process implementation in a multicultural educational space based on the principle of student-centeredness. Nowadays, the educational process involves a much broader trajectory than just learning. It is important to form a comprehensively developed personality, a specialist capable of competing on the home and international labor market. A mentor is an experienced and reliable advisor or consultant who can be an employee of a higher educational institution or other organizations or enterprises and who, receives a salary and performs duties, provides advice to students, and psychological and organizational support, coordinates student projects in specified directions (IT, economy, etc.), promotes the development of general competencies to ensure a comfortable learning environment, and increase the level of academic success. Academic mentoring at higher educational institutions is effectively implemented in Mentoring Centers through the involvement of scientific and pedagogical workers, stakeholders, and specialists with practical experience.

Формування освітнього середовища у закладах вищої освіти (ЗВО) України відбувається за принципом студентоцентризму, що передбачає особистісний підхід як до освітнього процесу, так і до соціокультурної адаптації та розвитку студентів. Впровадження менторських програм у ЗВО дає можливість індивідуалізувати освітній процес згідно потреб кожного студента, зокрема, одночасно, об’єднавши усіх студентів у спільних прагненнях та потребах. Мета дослідження: поглиблення наукової розвідки особливостей академічного менторства у ЗВО України. Застосовані методи дослідження: феноменологічний ‒ для дослідження академічного менторства завдяки аналізу соціальної практики; герменевтичний ‒ для тлумачення специфічної термінології; компаративний – для порівняння менторської діяльності за різних умов і щодо категорій студентів; когнітивний – у процесі пізнання явища менторства в сучасному освітньому просторі. Ментор – досвідчений і надійний наставник чи консультант, який може бути працівником ЗВО, або інших організацій чи підприємств та який, отримуючи заробітну плату і виконуючи свої посадові обов’язки, надає консультації студентам, психологічну та організаційну підтримку, координує студентські проєкти у визначених напрямках (IT, економіка тощо), сприяє розвитку загальних компетентностей з метою забезпечення комфортного навчального середовища, та підвищення рівня академічної успішності. Академічне менторство у ЗВО ефективно реалізується в Центрах менторства через залучення до співпраці науково-педагогічних працівників, стейкхолдерів та фахівців з досвідом практичної діяльності. Така практика допоможе уникнути ризиків неправомірної соціальної адаптації студентів.