The article examines the impact of digital transformation on the development of legal regulation of labor relations. The author analyzes current novelties of legal regulation of labor relations through the prism of the development of digital technologies. The opinions of leading scientists in the field of labor and other fields of law are given regarding the impact of digitalization on the development of labor relations, and law enforcement practice is analyzed. The potential areas of application of artificial intelligence are considered, as well as the possibilities of automating many production processes with the help of artificial intelligence, which is expected to lead to an increase in product quality and production speed. These issues become especially relevant in the period of growing needs of the state's import substitution policy. The article analyzes the experience of the use of artificial intelligence by European countries, therefore a comparative analysis of the current legislation on the use of artificial intelligence in Ukraine and foreign countries is carried out. Several possible levels of involvement of AI in the field of work are distinguished: work facilitation; labor automation; employee empowerment; full replacement of the employee. At the same time, recruiters note the effectiveness of individual use of ChatGPT in their work, in particular: creation of attractive job descriptions; market research: competitors, salaries, demand, etc.; preparation of interview questions; communication with candidates: correspondence, working with objections, sensitive feedback; search for candidates: advice on resources, creation of Boolean queries (search for web pages using special operators), selection of keywords; resume analysis: keyword recognition to assess the candidate's skills; presentation of the candidate to the hiring manager. The reasons for the «fear of acceptance» of artificial intelligence by modern society are highlighted. The importance of further theoretical studies of this issue, which will contribute to the effective protection and protection of the rights and freedoms of citizens, is emphasized. It was concluded that before the widespread introduction of artificial intelligence, it is worth conducting a study at the state level on unemployment and the socio-economic consequences of the use of artificial intelligence in the field of work, thereby reducing millions of jobs across the country. Will the implementation of AI cost a stable social situation in the country? Labor relations are not only inextricably linked with the individual, but also with the employee's ability to provide for his family members. In the case of replacing workers with robots controlled by artificial intelligence, unemployment can reach huge proportions, due to which crime in the country will inevitably increase, as a person will be in the stage of finding satisfaction of his natural needs for food and shelter. Therefore, it is important that the state has a clear position on the formation of legal, economic and social strategies to solve problems related to «technological unemployment». So now it is necessary to create a list of professions and positions that cannot be replaced by artificial intelligence, to define clear rules (order) of interaction between robots and people, in particular in the case of freelance situations, and in some enterprises, it is possible to set quotas for places occupied by people.

У статті розглянуто питання впливу цифрової трансформації на розвиток правового регулю­вання трудових правовідносин. Авторка аналі­зує актуальні новели правового регулювання трудових правовідносин крізь призму розвитку цифрових технологій. Наводяться думки провід­них учених у галузі трудового та інших галузей права щодо впливу цифровізації на розвиток трудових правовідносин, аналізується правоза- стосовна практика. Розглянуто потенційні сфе­ри застосування штучного інтелекту, а також можливості автоматизації багатьох виробничих процесів за допомогою застосування штучного інтелекту, що очікувано має привести до підви­щення якості продукції та швидкості виробни­цтва. Ці питання набувають особливої актуаль­ності у період зростання потреб імпортозамінної політики держави. У статті проаналізовано дос­від застосування штучного інтелекту європей­ськими країнами, відтак здійснено порівняльний аналіз чинного законодавства щодо застосуван­ня штучного інтелекту в Україні та зарубіжних країнах. Виокремлено кілька можливих рівнів залучення ШІ до сфери праці: полегшення пра­ці; автоматизація праці; розширення можли­востей працівника; повна заміна працівника. Разом з тим, рекрутери відзначають ефектив­ність індивідуального застосування ChatGPT у своїй роботі, зокрема: створення привабливих описів вакансій; дослідження ринку: конкурен­ти, зарплати, попит тощо; підготовка запитань для співбесіди; комунікація з кандидатами: пе­реписка, робота із запереченнями, делікатний зворотний зв'язок; пошук кандидатів: поради щодо ресурсів, створення булен-запитів (пошук вебсторінок з використанням спеціальних опе­раторів), підбір ключових слів; аналіз резюме: розпізнавання ключових слів для оцінки нави­чок кандидата; презентація кандидата мене­джеру з найму. Висвітлено причини «побоюван­ня прийняття» сучасним суспільством штучного інтелекту. Наголошено на важливості подаль­ших теоретичних досліджень цього питання, що сприятиме ефективній охороні й захисту прав і свобод громадян. Зроблено висновок, що перш ніж повсюдно впроваджувати штучний інтелект, варто на державному рівні провести досліджен­ня щодо безробіття й соціально-економічних на­слідків застосування штучного інтелекту у сфері праці, тим самим скоротивши мільйони робочих місць по всій країні. Чи не коштуватиме впро­вадження ШІ стабільної соціальної ситуації у країні. Трудові відносини не лише нерозривно пов'язані зі самою особистістю, але і з можливіс­тю забезпечення працівником членів своєї сім'ї. У разі заміни працівників роботами, керованими штучним інтелектом, безробіття може сягнути величезних масштабів, через що неминуче зро­сте і злочинність в країні, оскільки людина пе­ребуватиме у стадії пошуку задоволення своїх природних потреб у харчуванні та проживанні. Тому важливо, щоб держава мала чітку позицію формування правової, економічної та соціальної стратегій для вирішення проблем, пов'язаних з «технологічним безробіттям». Тож зараз потріб­но створити перелік професій і посад, які не мо­жуть бути замінені штучним інтелектом, визна­чити чіткі правила (порядок) взаємодії роботів і людей, зокрема й у разі позаштатних ситуацій, а на деяких підприємствах, можливо, встанови­ти квоти на місця, які займають люди.