The article is devoted to the prosodic characteristics of praise speech act in modern English-language film discourse. It has been established that the prosodic design of a speech unit serves as a decisive factor in the interpretation of the utterance and reveals to the addressee not only the denotative, but also the connotative significance of the speech act. Praise directed at the interlocutor is determined by the addressee’s desire to positively influence the emotional state of the interlocutor, to encourage them to behave in the same way on all further occasions; while praising a person absent at the moment of communication to the recipient, who is not the object of praise, serves as a hidden reproach. Such pragmatic heterogeneity determines the dissimilarity of prosodic means used by addressees of praise to the interlocutor and addressees of praise to a third person. According to the perceived acoustic features, praising the interlocutor is characterized by greater melodic variability: falling, falling-rising and rising-falling tones and four types of scales are commonly used: falling, rising, sliding, scandent. Praise to the third person is characterized by the use of mostly falling tone and, less often, a rising-falling tone, which are combined with two types of scales: falling and sliding. Praising the interlocutor is characterized by a predominantly medium pitch and a medium voice range, unlike praising the third person, which is done at a higher pitch and in a wider voice range. The volume is mainly low when praising the interlocutor and moderate when praising the third person. Thus, less vivid prosodic characteristics of praise to the interlocutor indicate the sincerity of the speaker, the desire to create a positive emotional background of communication and to encourage the addressee to further demonstrate the features that caused the praise. The bright prosodic marking of praise towards a person absent at the moment of communication indicates the effort made by the speaker to express implicative meanings, such as the intention to reproach the interlocutor or to protect a third person from unfair criticism from the interlocutor.

Стаття присвячена просодичним характеристикам мовленнєвого акту похвали в сучасному англомовному кінодискурсі. Встановлено, що просодичне оформлення мовленнєвої одиниці слугує вирішальним фактором при трактуванні висловлювання і розкриває адресату як денотативну, а й конотативну значимість мовленнєвої дії. Похвала, спрямована на співрозмовника, зумовлена бажанням адресанта позитивно вплинути на емоційний стан співбесідника, закликати його і надалі вести себе певним чином; а похвала особі, відсутній в момент комунікації, наголошена реципієнту, який не є об’єктом похвали, слугує прихованим докором. Така прагматична гетерогенність обумовлює несхожість просодичних засобів, які вживають адресанти похвали співбесіднику та адресанти похвали третій особі. За сприйманими акустичними ознаками фрази похвали співрозмовнику характеризуються більшою мелодійною варіативністю: активно використовуються спадний, спадно-висхідний та висхідно-спадний тони та чотири види шкал: спадна, висхідна, ковзна, скандентна шкала. Похвала третій особі характеризується використанням переважно спадного ядрового тону і менш часто висхідно-спадного тону, які комбінуються з двома типами шкал: спадної та ковзної. Фразам похвали співрозмовнику властивий переважно середній тональний рівень вимовляння і середній тональний діапазон, на відміну від фраз похвали третій особі, які вимовляються на більш високому тональному рівні та у широкому тональному діапазоні. Гучності звучання є переважно тихою при вимовлянні похвали співбесіднику і нормальною — при вимовлянні похвали третій особі. Отже, менш виразні просодичні характеристики похвали співбесіднику ознаки свідчать про щирість мовця, бажання створити позитивно-емоційне тло комунікації та спонукати співбесідника до подальшої демонстрації рис, що визвали похвалу. Яскрава просодична маркованість фраз похвали відсутній в момент комунікації людині свідчать про докладені мовцем зусилля для вираження імплікативних значень, таких як інтенції докорити співрозмовникові або захистити третю особу від несправедливої критики з боку співрозмовника.