
Криза економічної науки, як і системи суспільних наук загалом, що зумовлена загальноцивілізаційними змінами в суспільстві вимагає переходу від використання методології класичної загальнонаукової парадигми до принципів цивілізаційного аналізу, зміни наукової парадигми економічних досліджень. Метою даного дослідження є встановлення на основі цивілізаційної парадигми суспільствознавства методологічних витоків інституціональної економічної теорії. Предметом дослідження виступає формування та розвиток методологічних засад інституціональної економічної теорії та етапів її еволюції. Методологія проведення роботи. Методологічну основу дослідження становить системний підхід до аналізу економічних явищ та процесів. Також у дослідженні методологічних засад інституціональної економічної теорії використано історико-генетичний метод та ряд загальнонаукових методів дослідження діалектики, наукової абстракції, аналізу і синтезу, дедукції і індукції. Теоретичним підґрунтям дисертаційного дослідження є цивілізаційна парадигма суспільного розвитку, на якій базується сучасна економічна наука. Галузь застосування результатів. Сформульовані в статті теоретичні положення та висновки поглиблюють розуміння сутності еволюції методологічних засад інституціональної економічної теорії і мають науково-практичне значення для розробки навчальних програм, лекційних і семінарських занять для студентів економічних факультетів. Висновки. Інституціональна економічна теорія на сьогоднішній день є досить різнобарвним та багатогранним вченням, що за досить малий відрізок часу перетворилося на одну із можливих альтернатив сучасному мейнстріму. Тому вона потребує подальших системних, комплексних методологічних досліджень на принципах цивілізаційного аналізу, які б дали змогу подолати відрив теорії від практики та реально відображати зміни у господарській системі та суспільстві в цілому.Кризис экономической науки, как и системы общественных наук в целом, который обусловлен цивилизационными изменениями в обществе требует перехода от использования методологии классической научной парадигмы к принципам цивилизационного анализа, изменения научной парадигмы экономических исследований. Целью данного исследования является установление на основе цивилизационной парадигмы обществоведения методологических истоков институциональной экономической теории. Предметом исследования выступает формирование и развитие методологических основ институциональной экономической теории и этапов ее эволюции. Методология проведения работы. Методологическую базу исследования составляет системный подход к анализу экономических явлений и процессов. Также в исследовании методологических основ институциональной экономической теории использованы историко-генетический метод и ряд общенаучных методов исследования диалектики, научной абстракции, анализа и синтеза, дедукции и индукции. Теоретическим основанием диссертационного исследования является цивилизационная парадигма обществоведения, на которой базируется современная экономическая наука. Область применения результатов. Сформулированы в статье теоретические положения и выводы углубляют понимание сущности эволюции методологических основ институциональной экономической теории и имеют научно-практическое значение для разработки учебных программ, лекционных и семинарских занятий для студентов экономических факультетов. Выводы. Институциональная экономическая теория на сегодняшний день является достаточно разноцветным и многогранным учением, которое за достаточно малый отрезок времени превратилось в одну из возможных альтернатив современному мейнстриму. Поэтому она требует дальнейших системных, комплексных методологических исследований на принципах цивилизационного анализа, которые бы позволили преодолеть отрыв теории от практики и реально отражать изменения в хозяйственной системе и обществе в целом.
ЦИВіЛіЗАЦіЙНА ПАРАДИГМА СУСПіЛЬСТВОЗНАВСТВА, іНСТИТУЦіОНАЛЬНА ЕКОНОМіЧНА ТЕОРіЯ, НЕОіНСТИТУЦіОНАЛіЗМ, НОВА іНСТИТУЦіОНАЛЬНА ЕКОНОМіЧНА ТЕОРіЯ, НіМЕЦЬКА іСТОРИЧНА ШКОЛА, ЦИВИЛИЗАЦИОННАЯ ПАРАДИГМА ОБЩЕСТВОВЕДЕНИЯ, ИНСТИТУЦИОНАЛЬНАЯ ЭКОНОМИЧЕСКАЯ ТЕОРИЯ, НЕОИНСТИТУЦИОНАЛИЗМ, НОВАЯ ИНСТИТУЦИОНАЛЬНАЯ ЭКОНОМИЧЕСКАЯ ТЕОРИЯ, НЕМЕЦКАЯ ИСТОРИЧЕСКАЯ ШКОЛА
ЦИВіЛіЗАЦіЙНА ПАРАДИГМА СУСПіЛЬСТВОЗНАВСТВА, іНСТИТУЦіОНАЛЬНА ЕКОНОМіЧНА ТЕОРіЯ, НЕОіНСТИТУЦіОНАЛіЗМ, НОВА іНСТИТУЦіОНАЛЬНА ЕКОНОМіЧНА ТЕОРіЯ, НіМЕЦЬКА іСТОРИЧНА ШКОЛА, ЦИВИЛИЗАЦИОННАЯ ПАРАДИГМА ОБЩЕСТВОВЕДЕНИЯ, ИНСТИТУЦИОНАЛЬНАЯ ЭКОНОМИЧЕСКАЯ ТЕОРИЯ, НЕОИНСТИТУЦИОНАЛИЗМ, НОВАЯ ИНСТИТУЦИОНАЛЬНАЯ ЭКОНОМИЧЕСКАЯ ТЕОРИЯ, НЕМЕЦКАЯ ИСТОРИЧЕСКАЯ ШКОЛА
| selected citations These citations are derived from selected sources. This is an alternative to the "Influence" indicator, which also reflects the overall/total impact of an article in the research community at large, based on the underlying citation network (diachronically). | 0 | |
| popularity This indicator reflects the "current" impact/attention (the "hype") of an article in the research community at large, based on the underlying citation network. | Average | |
| influence This indicator reflects the overall/total impact of an article in the research community at large, based on the underlying citation network (diachronically). | Average | |
| impulse This indicator reflects the initial momentum of an article directly after its publication, based on the underlying citation network. | Average |
