Проблематика. Атопічний дерматит (АД) – запальне захворювання шкіри, обумовлене зрушенням взаємодії клітин імунної системи та шкіри. Стероїдні протизапальні препарати, що використовуються як терапія АД, викликають чимало побічних ефектів. Тому актуальною є розробка нових природних поліфункціональних засобів з імунокоригувальною активністю. Мета. Визначення зміни показників лейкоцитарної ланки периферичної крові, а також встановлення характеру цитоморфологічних змін у селезінці та лімфатичних вузлах (ЛВ) щурів з індукованим АД до та після застосування кріоконсервованих (кЛПКЛ) та ліофілізованих (лЛПКЛ) форм лейкоконцентрату пуповинної крові людини. Методика реалізації. Експерименти були проведені на 6-місячних щурах лінії Вістар. Ініціювали АД шляхом втирання у шкіру спини 5 %-вого спиртово-ацетонового розчину динітрохлорбензолу (ДНХБ) протягом 21-ї доби. Кожну з форм препарату (кЛПКЛ і лЛПКЛ) вводили внутрішньочеревно по 0,5 мл у дозі 5106 клітин через добу після закінчення застосування ДНХБ. Визначалися кількість лейкоцитів і співвідношення нейтрофилів та лімфоцитів (індекс Н/Л) у крові, а також цитоморфологічні характеристики селезінки та пахових ЛВ. Результати. При АД спостерігали певні особливості зміни цитоморфологічних характеристик структур лімфогемопоетичного комплексу (ЛГК), а саме селезінки і ЛВ, на тлі зміни показників лейкоцитарної ланки. Найбільш істотними змінами в селезінці була перевага білої пульпи над червоною, а в ЛВ – превалювання фолікулів ІІ та ІІІ стадій розвитку. У крові тварин з АД відзначався виражений лейкоцитоз, зростав індекс Н/Л. Показано позитивні коригувальні ефекти кЛККЧ і лЛККЧ щодо морфологічних характеристик ЛГК і зазначених показників крові. Висновки. Доведено ефективність застосування кЛПКЛ і лЛПКЛ з метою корекції показників лейкоцитарної ланки крові та структурної організації лімфогемопоетичних органів при розвитку АД.