У статті визначено мотивацію та рівень інтересу до занять фізичною культурою та спортом студентів університетів; науково обґрунтовано необхідність розробки концепції та програми стимулювання зацікавленості молоді у веденні здорового способу життя, які б передбачали взаємозв’язок усіх компонентів навчального процесу в умовах дотримання визначеної мети, завдань, принципів, методів, засобів, форм та етапів навчання. Завдання дослідження – теоретично обґрунтувати ефективність змісту, засобів і методів формування мотиваційно-ціннісного ставлення до потреби фізичного вдосконалення в студентів університетів у процесі занять фізичною культурою. Результати спостережень та опитування свідчать, що рівень інтересу студентів до фізичного виховання й спорту невисокий. Протягом навчального процесу в університеті спостерігається тенденція зниження інтересу студентів до фізичного виховання та спорту. Мотиви занять фізичними вправами респондентів різні. На перше місце студенти ставлять мотив покращення здоров’я. Це можна пояснити їх обізнаністю щодо позитивного впливу фізичних вправ на стан здоров’я. Значна частина молоді виконує фізичні вправи для підвищення фізичної підготовленості або покращення будови тіла. Потрібно зазначити, що мотив “мати гарну будову тіла” переважає в жінок, а “прагнення підвищити фізичну підготовленість” – у чоловіків.