З’ясовується семантика архетипу „шляхетного дикуна”, втіленого в образі Каспара Гаузера з казкової повісті Г. Пагутяк „Втеча звірів, або Новий бестіарій”. Окреслюється специфіка однойменного образу в романі німецького письменника Я. Вассермана, що є зразком літературної біографії. Аналізуються алюзивні зв’язки образу Каспара Гаузера з міфом про Золотий вік, асоційованим з ностальгією за втраченим раєм; міфопоетичним образом Єдинорога; семіотичною системою Старого Завіту. Розглядається своєрідність реалізації в повісті мотивів самотності й відчуження, гріховності людства, втраченого світового ладу, пошуку гармонії. Простежуються особливості міфомислення Г. Пагутяк, що виявляються в інтерпретації образів і символів світової міфології та сакральних текстів через актуалізацію смислів, підпорядкованих авторському задуму.