Вступ. Раннє оперативне закриття рани неможливе без етапу медикаментозного лікування з урахуванням фази ранового процесу. У подібних ситуаціях важливим є підбір багатокомпонентного препарату, високоактивного відносно основного збудника (як аеробного, так і анаеробного компонента гнійного процесу), який має активну некролітичну дію, знеболювальну дію, тривалу осмотичну активністю або, навпаки, має властивості, спрямовані на запобігання висиханню поверхні рани, стимуляцію росту грануляцій, що сприяють формуванню епітелію. Таким чином, створення принципово нових за механізмом дії на рановий процес лікарських препаратів, що мають поліфункціональну дію та відповідають не тільки певній фазі ранового процесу, а й виду основного збудника інфекції, є перспективним напрямком у лікуванні ранових і запальних процесів. Мета. дослідження протизапальної (антиексудативної) активності фармацевтичної композиції у формі крему методом in vivo та вибір оптимальної концентрації метронідазолу у складі препарату. Матеріали та методи. Дослідження проводилося з дотриманням принципів Директиви 2010/63/EU Ради ЄС «Про охорону тварин, що використовуються з науковою метою» (Брюссель, 2010) та «Загальних етичних принципів експериментів на тваринах» (Київ, 2001), що узгоджені з Європейською конвенцією про захист хребетних тварин, що використовуються для експериментальної та іншої наукової мети (Страсбург, 1985) та Етичним Кодексом Всесвітньої Медичної асоціації (Гельсінкі, 1964) на базі ДУ «Інститут ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського НАМН України» відповідно до методичних рекомендації ДФЦ МОЗ України [3]. Тварини знаходилися відповідно до вимог санітарно-гігієнічних норм на стандартному раціоні, та отримували їжу і воду ad libitum. Усі експерименти проводились відповідно до методик і вимог ДФЦ МОЗ України [3] та комісії з біоетики. Тварин утримували у стандартних санітарних умовах. Під час експерименту тварини знаходилися у кімнаті для проведення випробувань при кімнатній температурі, вологості до 55 %, природному світловому режимі “день-ніч”, у стандартних клітках, на харчовому раціоні ‒ фуражне зерно, хліб, коренеплоди (буряк, морква). Визначення протизапальної (антиексудативної) активності розробленого м’якого лікарського засобу (МЛЗ) здійснювали на моделі гострого асептичного (декстранового та гістамінового) запалення. Дослідження проводили на безпородних білих щурах обох статей масою 180,0-220,0 г. Запалення викликали двома варіантами субплантарної ін'єкції в праву задню стопу щурів 0,08 мл 3%-го водного розчину декстрану (1 варіант) або 0,25 %-го водного розчину гістаміну (2 варіант). Вираженість ексудативного запалення оцінювали онкометрично, вимірюючи об'єм лапи в динаміці механічним онкометром. Статистичну обробку результатів проводили з використанням стандартного пакету аналізу програм статистичної обробки результатів, версії Microsoft Office Excell 2003. Результати. Результатом експериментального дослідження стало вибір концентрації метронідазолу у складі фармацевтичної композиції – 1 %. Доведена виражену протизапальну активність опрацьованих композицій. Висновки. Вивчено протизапальну (антиексудативну) активність фармацевтичної композиції з вмістом метронідазолу від 0,5 % до 1,5 % на моделі декстраному/гістаміному запалені на щурах згідно методичних рекомендацій акад. А. В. Стефанова. Експериментально доведено, що фармацевтичні композиції мають виражену протизапальну (антиексудативну) активність. Доведено, що оптимальною є концентрація метронідазолу 1,0 % у фармацевтичної композиції, яка проявляє протизапальну активність на рівні 45,01 % (модель гістамінового запалення) та 58,23 % (модель декстранового запалення).