Анотація. Дослідження спрямоване на просторове забезпечення здорового способу життя городян, що є одним із важливих завдань сьогодення згідно з концепцією сталого розвитку й актуальними державними настановами. Дієвими архітектурно-містобудівними заходами в роботі визначено створення функціональних і естетичних умов для реалізації фізичної активності населення, а саме спортивного дозвілля. Обґрунтовано актуальність формування відкритих фізкультурно-оздоровчих споруд – спортивно-дозвіллєвих комплексів (СДК), які створюють просторові умови не тільки для фізичної активності, а й для активізації соціальної взаємодії населення. Наголошено, що розбудові та дизайну середовища даних об’єктів нині в Україні приділяється значна увага, вони позитивно впливають на естетичні якості міських районів. Проблема дослідження полягає в недостатній вивченості особливостей містобудівної організації даних об’єктів у структурі міських просторів, що склалися. Аналіз наукових робіт із цієї проблеми довів доцільність поглиблення знань у зазначеному аспекті. Мета. Визначення особливостей формування спортивно-дозвіллєвих комплексів у структурі сельбищних територій залежно від характеру житлової забудови, що склалася в різні історичні періоди. Методологія. У роботі були використані такі методи: узагальнення даних наукових джерел і нормативно-законодавчої бази; емпіричні методи дослідження (спостереження, вимірювання, порівняння) під час натурного обстеження міського простору; іконографічний аналіз у дослідженні проєктно-практичного досвіду з формування спортивно-дозвіллєвих комплексів; картографічний аналіз у дослідженні планувальних особливостей житлової забудови різних історичних періодів; логічне та графічне моделювання. Дослідження житлової забудови проводилося в місті Харкові. Результати. Визначено три основні типи спортивно-дозвіллєвих комплексів за їхніми розмірами й особливостями обладнання. На прикладі міста Харкова розглядаються можливості розміщення досліджуваних об’єктів у структурі житлової забудови, що склалася в періоди: 1930–1940-х, 1950–1970-х, 1980–1990-х років і розрізняється за морфологічними характеристиками та просторовими ресурсами для формування різних типів сучасних спортивно-дозвіллєвих комплексів. Наукова новизна. Зроблено висновки про доцільність формування спортивно-дозвіллєвих комплексів першого та другого типів на ділянках спільного користування у внутрішніх дворових просторах масової житлової забудови, а також спортивно-дозвіллєвих комплексів другого та третього типів у структурі озеленених відкритих просторів загального користування (переважно парках), або на вільних територіях. Практична значущість. Дана робота буде корисною як ефективний інструмент розроблення проєктів формування спортивно-дозвіллєвого середовища міст, а також як інформаційна база для інвесторів.