A sufficient level of androgens is considered one of the main prerequisites for women’s health. Androgen deficiency can lead to symptoms of sexual dysfunction, such as decreased libido, loss of sexual sensitivity, or decreased sexual arousal. Other clinical manifestations are impaired well-being, dysphoric mood, cognitive dysfunction, and permanent, unexplained loss of energy. Androgen deficiency syndrome is defined as animpairment of well-being and libido in women with adequate estrogenization and low levels of total serum testosterone. Androgens affect sexual desire, bone density, muscle mass and strength, adipose tissue distribution, mood, energy and psychological well-being. Testosterone may affect some brain functions, leading to anxiogenesis or anxiolysis. The purpose of this research was to study the features of the relationship between androgen deficiency and anxiety disorders in women of late reproductive age to improve therapeutic and preventive measures. Material and methods. The study included 22 women of late reproductive age who complained of sexual dysfunction, dysphoric mood, constant unexplained fatigue, decreased quality of life (group I) and 20 healthy fertile women at the pregravid stage (group II). The concentrations of estradiol (E2), total testosterone (T), dehydroepiandrosterone sulfate (DHEA-S), sex hormone binding globulin (SHBG) were measured. Spielberger State-Trait Anxiety Inventory was used to assess the level of anxiety. Results and discussion. In patients of group I, the concentration of DHAS was statistically significantly lower compared with group II. Patients of group I had significantly higher levels of state anxiety (SA). In group I, there were a statistically significant egative correlations between the concentration of DHEA-S and BMI (r = -0.424, p = 0.049) and age (r = -0.437, p = 0.042), between the concentration of T and the SA index (r = -0.490, p = 0.021); between the concentration of E2 and the SA index (r = -0.539, р = 0.010), and positive correlation between E2 and BMI (r = 0.487, p = 0.021). Conclusions. The assessment of anxiety indicators, androgensand estradiol concentrations in women with symptoms of sexual dysfunction will allow to individualize the approach to management and if eeded to timely develop corrective and rehabilitating measures.

Цель работы — изучить особенности взаимосвязи андрогенного дефицита и тревожных расстройств у женщин позднего репродуктивного возраста для совершенствования лечебно-профилактических мероприятий. Материалы и методы. Обследованы 22 пациентки позднего репродуктивного возраста, которые жаловались на сексуальную дисфункцию, дисфорическое настроение, постоянную необъяснимую усталость, снижение качества жизни (группа I), а также 20 здоровых фертильных женщин на прегравидарном этапе (группа II). Определяли концентрацию эстрадиола (Е2), общего тестостерона, дегидроэпиандростерона сульфата, глобулина, связывающего половые гормоны. Для оценки уровня тревожности использовали тест Спилбергера-Ханина. Результаты и обсуждение. У пациенток группы I концентрация дегидроэпиандростерона сульфата была статистически значимо ниже по сравнению с группой II. Показатели реактивной тревожности были статистически значимо выше в группе I. В группе I выявлены статистически значимые обратно пропорциональные связи между концентрацией дегидроэпиандростерона сульфата и индексом массы тела (r = –0,424, р = 0,049) и возрастом (r = –0,437, р = 0,042), между концентрацией тестостерона и показателем реактивной тревожности (r = –0,490, р = 0,021) между концентрацией Е2 и показателем реактивной тревожности (r = –0,539, р = 0,010) и прямо пропорциональная — между содержанием Е2 и индексом массы тела (r = +0,487, р = 0,021). Выводы. Изучение показателей тревожности, уровня андрогенных гормонов и эстрадиола у женщин с симптомами сексуальной дисфункции позволит индивидуализировать подход к ведению и в случае необходимости вовремя применить корригирующие и реабилитационные средства.

Мета роботи — вивчити особливості взаємо­зв’язку між андрогенним дефіцитом і тривожними розладами у жінок пізнього репродуктивного віку для вдосконалення лікувально-профілактичних заходів. Матеріали та методи. Обстежено 22 пацієнтки пізнього репродуктивного віку, які скаржилися на сексуальну дисфункцію, дисфоричний настрій, постійну нез’ясовну втому, зниження якості життя (група I), а також 20 здорових фертильних жінок на прегравідарному етапі (група II). Визначали концентрацію естрадіолу (Е2), загального тестостерону, дегідроепіандростерону сульфату, глобуліну, який зв’язує статеві гормони. Для оцінки рівня тривожності використовували тест Спілбергера-Ханіна. Результати та обговорення. У пацієнток групи I концентрація дегідроепіандростерону сульфату була статистично значущо нижчою порівняно з групою II. Показники реактивної тривожності були статистично значущо вище в групі I. У групі I виявлено статистично значущі обернено пропорційні зв’язки між концентрацією дегідроепіандростерону сульфату та індексом маси тіла (r = — 0,424, р = 0,049) і віком (r = –0,437, р = 0,042), між концентрацією тестостерону і показником реактивної тривожності (r = –0,490, р = 0,021); між концентрацією Е2 і показником реактивної тривожності (r = –0,539, р = 0,010) та прямо пропорційний — між вмістом Е2 та індексом маси тіла (r = +0,487, р =0,021). Висновки. Вивчення показників тривожності, рівня андрогенних гормонів та естрадіолу в жінок із симптомами сексуальної дисфункції дасть змогу індивідуалізувати підхід до ведення та в разі потреби вчасно вжити коригувальних та реабілітаційних заходів.