The purpose of the article is to clarify the principles and vectors of graphic design strategy, to study the basic international framework that by default becomes the foundation for Ukrainian programs in terms of inclusion in the global space, to find out the achievements in graphic design strategy in Ukraine at the end of the first quarter of the XXI century. Methodology. The study uses the systematic method and the method of analysis. Results. The study found that the socio-cultural and legislative strategizing of graphic design is a fundamental component of its development in Ukraine. In international practice, the mission and systematic functioning of graphic design, the strategy of its development as a component of society and the current terminology are revealed by a series of program documents cited and analyzed in the article. They represent a coherent understanding of graphic design by most industry leaders and position it as a profession that focuses on ethics, morality, inclusiveness, and designers’ responsibility to humanity. It is shown that Ukrainian design, included in the global space, is generally guided by these documents, although it requires the approval of a national program by a broad coalition of design professionals, taking into account local features. Scientific novelty. The article actualizes the issue of the need to strategize graphic design as a leading design industry in Ukraine at the present stage of its development in Ukraine; systematically highlights the international documentary and programmatic framework for graphic design strategy, as well as records real steps that demonstrate the implementation of programmatic developments at the legislative level in Ukraine. Practical relevance. The concentration of most of the documents useful as an ideological basis for strategizing Ukrainian graphic design in one publication encourages the effective formation of proposals from stakeholders; the review demonstrates the power and dynamics of the institutionalization of graphic design in Ukraine. Мета статті полягає у з’ясуванні принципів та векторів стратегування графічного дизайну, вивченні базового міжнародного підґрунтя, яке за умовчанням стає фундаментом для українських програм за умов включеності в глобальний простір, з’ясування досягнень у стратегуванні графічного дизайну в Україні наприкінці першої чверті ХХІ ст. Методологія. У дослідженні застосовано системний метод і метод аналізу. Результати. В результаті дослідження з’ясовано, що соціокультурне та законодавче стратегування графічного дизайну є фундаментальним компонентом його розвитку в Україні. В міжнародній практиці місія та системність функціонування графічного дизайну, стратегія його розвитку як складника суспільства та актуальна термінологія розкривається низкою програмних документів, наведених та проаналізованих у статті. Вони представляють узгоджене розуміння графічного дизайну більшістю лідерів галузі та позиціонують його як професію, що зосереджена на дотриманні етики, моралі, інклюзивності та відповідальності дизайнерів перед людством. Показано, що український дизайн, включений у глобальний простір, загалом керується цими документами, хоча потребує затвердження широкою коаліцією професіоналів дизайн-системи національної програми з урахуванням локальних особливостей. Реалізацією стратегій є введення в Україні законів і законодавчих актів щодо авторського права та інтелектуальної власності, стандартизації виробничої діяльності, матеріалів, позначень, умов робочого процесу; пріоритетність екологічного дизайну підкріплюється законодавчими положеннями щодо досягнення Цілей сталого розвитку. Наукова новизна. У статті актуалізовано питання необхідності стратегування графічного дизайну як провідної галузі дизайну в Україні на сучасному етапі його розвитку в країні; системно висвітлено міжнародний документально-програмний базис для стратегування графічного дизайну, а також зафіксовано реальні кроки, які демонструють реалізацію програмних розробок на законодавчому рівні в Україні. Практична значущість. Концентрація в одній публікації більшості документів, корисних як ідейне підґрунтя для стратегування українського графічного дизайну, спонукає до ефективного формування пропозицій з боку зацікавлених стейкхолдерів; наведений огляд демонструє потужність і динаміку інституалізації графічного дизайну в Україні.