The purpose of the article is to analyze the system of musical-language means embodying the idea of the apocalypse in the Seventh Symphony of Avet Terteryan, the specifics of the pivotal - volume structure of the material and its compositional and dramatic organization. To solve this goal is selected the structural-functional method of analysis. The methodology is based on the use of historical, systemic, structural-functional, comparative, methods which allowed to analyze the general panorama of A. Terteryan's symphonic works, to reveal the specific features of the composition and dramatic organization of the Seventh Symphony and to compare the results of the research with other his one-movement symphonies. The scientific novelty consists in determining the individual profile of Avet Terteryan‘s one-movement symphonies as sonorous-aleatoric and this analysis based on A. Maklygin‘s ―theory of formats‖. Conclusions. Using the example of the Seventh Symphony the features of the embodiment of the apocalyptic program in the Avet Terteryan‘s late symphonies composition are described with taking into account the resources involvement of the sonoristic and aleatoric technique of composition in the reconstruction process of the tone-phonic uniqueness of Armenian instruments.

Цель работы – анализ системы музыкально-языковых средств воплощения идеи апокалипсиса в Седь- мой симфонии Авета Тертеряна с учетом специфики звуковысотной структуры материала и его композицион- но-драматургической организации. Методология исследования основана на применении исторического, системного, структурно-функционального методов и компаративного подхода, что позволило проанализиро- вать общую панораму симфонического творчества А. Тертеряна, выявить специфические черты композицион- но-драматургической организации Седьмой симфонии и сопоставить результаты исследования с другими одночастными симфониями композитора. Научная новизна заключается в определении индивидуального профиля одночастных симфоний Авета Тертеряна как сонорно-алеаторного и его анализе на основе «теории форментов» А. Маклыгина. Выводы. На примере Седьмой симфонии описаны особенности воплощения апока- липтической программы в композиции поздних симфоний Авета Тертеряна с учетом привлечения ресурсов сонорного-алеаторной техники в процесс реконструкции темброфонического своеобразия армянских народных инструментов. 

Мета роботи – аналіз системи музично-мовних засобів втілення ідеї апокаліпсису в Сьомій симфонії Авета Тертеряна з урахуванням специфіки звуковисотної структури матеріалу та його композиційно- драматургічної організації. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні історичного, системного, структурно-функційного методів та компаративного підходу, що дало змогу проаналізувати загальну панораму симфонічної творчості А. Тертеряна, виявити специфічних риси композиційно-драматургічної організації Сьо- мої симфонії та зіставити результати дослідження з іншими одночастинними симфоніями композитора. Науко- ва новизна полягає у визначенні індивідуального профілю одночастинних симфоній Авета Тертеряна як сонорно-алеаторного та його аналізі на основі «теорії форментів» О. Маклигіна. Висновки. На прикладі Сьомої симфонії описані особливості втілення апокаліптичної програми в композиції пізніх симфоній Авета Тертеряна з урахуванням залучення ресурсів сонорного-алеаторної техніки у процес реконструкції темброфонічної своєрі- дності вірменських народних інструментів.