Уточнено визначення стратегічного партнерства, досліджено практику стратегічного партнерства університетів і бізнесу, визначено мотиви і форми співпраці, проаналізовано підприємницькі ініціативи економічного університету, охарактеризовано існуючі моделі співпраці університетів і бізнесу. Виявлено, що статус стратегічного партнерства набувають, коли вони є довгостроковими, мають системний характер та впливають на конкурентні позиції учасників партнерства. Визначено стейкхолдерів співпраці університетів і бізнесу, розроблено модель стратегічного партнерства університетів і бізнесу «бізнес-наука-освіта», яка включає різні модифікації залежно від того, інтереси якого учасника тріади є домінуючими. Наведено приклади галузевих університетів, які можуть успішно вступати в стратегічні партнерства різних модифікацій. Запропоновано організаційну структуру взаємодії університету та бізнесу.