Мета дослідження. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування психолінгвістичного профайлінгу як самостійного наукового напряму, що перебуває на стику психології, лінгвістики, когнітивних наук та криміналістики. Психолінгвістичний профайлінг розглядається як інноваційна міждисциплінарна парадигма, яка ґрунтується на системному аналізі мовлення для ідентифікації психологічних, когнітивних і соціальних характеристик особистості. Особливу увагу приділено інтеграції понять ідіолекту, когнітивного стилю та мовленнєвої поведінки у вивчення індивідуальних мовних патернів. Методи та методики дослідження. У дослідженні застосовано комплексний міждисциплінарний підхід, що поєднує психолінгвістичні, когнітивно-психологічні, лінгвістичні та криміналістичні методи аналізу. Використано методи корпусної лінгвістики, контент-аналіз, якісні та кількісні методи оцінки мовленнєвих параметрів, а також елементи метааналізу емпіричних досліджень. Теоретичною основою виступають концепції мовної варіативності, ідіолекту, когнітивної складності, а також принципи інтерпретації індивідуального мовлення у юридичному та психологічному контекстах. Результати. У результаті аналізу сучасної літератури та узагальнення емпіричних даних доведено, що психолінгвістичний профайлінг є ефективним і перспективним методом вивчення особистості через мовлення. Ключовим чинником достовірності виявлено ідіолект — сукупність індивідуальних мовних характеристик, які є відносно стабільними та достатньо інформативними для профілювання. Дослідження продемонструвало, що за допомогою лінгвістичних індикаторів можливо виявити не лише психологічні риси, але й когнітивні стилі, мотиваційні установки та емоційні реакції особи, що підвищує точність і надійність профайлів. Висновки. Отримані результати підтверджують наукову новизну і практичну значущість запропонованого підходу. Психолінгвістичний профайлінг розглядається як потужний інструмент для використання у криміналістиці, судовій лінгвістиці, психологічному консультуванні, кібербезпеці, HR-менеджменті, а також у наукових дослідженнях з мовної ідентифікації. Запропоновано подальший розвиток теоретичної моделі та розширення емпіричної бази шляхом впровадження автоматизованих систем аналізу мовлення.