Проанализированы особенности принятия решений человеком, на которые обращали внимание Д. Канеман и В. Смит. Рассмотрены ограничения предположения конструктивистской рациональности, которое лежит в основе классической экономической теории, когда постулируется рациональность поведения всех ее участников, каждому из которых всегда удается максимизировать свою функцию полезности. Обсуждены связи между внутренним порядком мышления (тем, как работает разум или мозг) и поведением в условиях индивидуального принятия решений, социального взаимодействия, рыночных институтов. Предложены некоторые дальнейшие направления исследований и постановки, а также возможности новых постановок задач междисциплинарной направленности, включая системный анализ и моделирование. Приведены результаты исследований по экспериментальной экономике по наблюдению возникающего порядка в исследованиях существующих рыночных институтов. Рассмотрены конструктивная и экологическая рациональность, нейроэкономика и возможности их взаимовлияния.

The peculiarities of decision making by a person, considered by D. Kaneman and V. Smith, were analyzed. The limitation of the assumption of constructivist rationality underlying the classical economic theory, when postulating the rationality of the behavior of all its participants, each of which always manages to maximize its utility function, is considered. The connection between the internal way of thinking (how the mind or brain works) and the behavior in the conditions of individual decision-making, social interaction, market institutions are discussed. Some further directions of research and settings are proposed along with the opportunities for new formulations of interdisciplinary tasks, including system analysis and modeling. The results of research on the experimental economy from the observation of its state in the studies of existing market institutions are presented. Constructive and environmental rationality, neuroeconomics and possibilities of their mutual influence are considered.

Проаналізовано особливості прийняття рішень людиною, на які звертали увагу Д. Канеман і В. Сміт. Розглянуто обмеження припущення конструктивістської раціональності, що лежить в основі класичної економічної теорії, коли постулюється раціональність поведінки всіх її учасників, кожному з яких завжди вдається максимізувати свою функцію корисності. Обговорено зв’язки між внутрішнім порядком мислення (тим, як працює розум або мозок) і поведінкою в умовах індивідуального прийняття рішень, соціальної взаємодії, ринкових інституцій. Запропоновано деякі подальші напрями досліджень та постановки, а також можливості нових постановок завдань міждисциплінарної спрямованості, включаючи системний аналіз та моделювання. Наведено результати досліджень з експериментальної економіки зі спостереження виникненого порядку в дослідженнях існуючих ринкових інститутів. Розглянуто конструктивну та екологічну раціональність, нейроекономіку та можливості їх взаємовпливу.