
Метою статті є спроба здійснити огляд трьох груп теорій походження людини, зокрема, еволюційної, креаціоністської і космічної з аналізом їх переваг і недоліків та встановлення взаємозв’язку між ними. Адже людство завжди цікавила історія його походження, люди повсякчас намагались визначити своє місце в природі. Метою статті також є з’ясування зміни поглядів людства на своє походження в різні часи. Методологія дослідження ґрунтується на використанні загальнонаукових принципів: історизму, наукової об’єктивності, системного підходу в аналізі історичних процесів, що розглядаються. Ефективними виявилися такі спеціальні історичні методи, як проблемно-хронологічний, порівняльно-історичний, описовий, історико-системний. Наукова новизна дослідження визначається тим, що, використовуючи здобутки як вітчизняних, так і зарубіжних науковців та надбання палеоантропології, генетики, філософії та інших наук, автори пропонують власний погляд на проблему походження людства. Висновки. У пошуках істини свого походження людство знаходиться постійно й означене питання завжди перебуває в центрі уваги. Сьогодні наукові кола оперують великою кількістю теорій антропогенезу. На основі аналізу історіографічної бази авторами дослідження встановлено, що загальновизнаної теорії, до якої схилялись би всі науковці, не існує, оскільки жодна з них не є остаточно доведеною. Походження людини є предметом вивчення багатьох наук, таких як палеоантропологія, історія, теологія, генетика, філософія та інші. Відповідно до цього є чимало теорій антропогенезу, які розглядають людину як біологічну, духовну істоту або продукт діяльності інших позаземних цивілізацій. У дослідженні подано аналіз трьох груп теорій, визначено причини домінування еволюційної теорії в науці, яка на сьогодні є вдосконалена й побутує як синтетична.
теорія, антропогенез, еволюція, людина, креаціонізм, D, History (General) and history of Europe
теорія, антропогенез, еволюція, людина, креаціонізм, D, History (General) and history of Europe
| selected citations These citations are derived from selected sources. This is an alternative to the "Influence" indicator, which also reflects the overall/total impact of an article in the research community at large, based on the underlying citation network (diachronically). | 1 | |
| popularity This indicator reflects the "current" impact/attention (the "hype") of an article in the research community at large, based on the underlying citation network. | Average | |
| influence This indicator reflects the overall/total impact of an article in the research community at large, based on the underlying citation network (diachronically). | Average | |
| impulse This indicator reflects the initial momentum of an article directly after its publication, based on the underlying citation network. | Average |
