У статті розглянуто особливості стратегічного маркетингового планування в умовах воєнного стану на прикладі діяльності ПрАТ «Миронівський Хлібопродукт». Увагу зосереджено на тому, як підприємство адаптувалося до екстремальних умов ринку, викликаних економічною нестабільністю, обмеженнями фізичної мобільності, порушенням ланцюгів постачання, змінами у валютному курсі та поведінці споживачів. Обґрунтовано необхідність переходу від стабільних довгострокових стратегій до гнучких і тактичних рішень, які враховують реальні обставини і швидко змінювану кон’юнктуру. Описано застосування стратегій лідерства за витратами, диференціації, зосередження на окремих сегментах споживачів, а також поведінкові моделі. Встановлено, що успішні рішення у кризовий період передбачають переорієнтацію ресурсів, посилення контролю якості, відмову від малоефективних позицій та створення адаптивних моделей розподілу.