Purpose of the article: identify сulturals aspects of interpreting vocal-symphonic cycle based on the example«Cantata for soprano and symphony orchestra on the lyrics by A. Pushkin» by the modern Kyiv composer Valeriy An- tonyuk. Methodology. The study applied culturological approach and used structural-systemic, interpretative, complex methods with the generalization of the results. Cantata score interpretation by singer Valentyna Antonyuk and conduc- tor Volodymyr Sheik is presented by us as a method of reconstruction and analysis of interpretation, which contributes to the creation of a holistic system of the musical and poetic text. Scientific Novelty is due to the fact that this musical composition by the composer Valeriy Antonyuk has been analyzed for the first time. Conclusions. The vocal- symphonic cycle, being a great form of chamber vocal music, is a kind of generalization of the performer‘s experience. The notions of chamber and cyclicity determine the ways of the performer‘s interpretation of vocal cycles not only as a comprehension of the composer's ideas but also own creative interpretation of the work. Performer‘s articulation, com- bining cognitive, creative, reflexive components (through the immersion into the atmosphere of a certain era, world outlook and aesthetic orientations of artists – composer and poet) activates the work during the concert. Study of a can- tata from the point of view of the cycle formation patterns is directly associated with the problems of the repertoire of contemporary concert-chamber performances, the formation of which is interconnected with the new messages for the listeners. The use of the possibilities of musical analysis and a wide range of potentials of the culturological approach makes it possible to combine individual features and details of the research process into one canvas of the creative por- trait of the composer V. Antonyuk in the context of his time.

Цель работы – определение культурологических аспектов интерпретации вокально-симфонического цикла на примере «Кантаты в четырех частях для сопрано и симфонического оркестра на стихи А. Пушкина» современного киевского композитора Валерия Антонюка. Методология исследования. Применены культуро- логический подход, структурно-системный, интерпретологический, комплексный методы с обобщением ре- зультатов. Прочтение партитуры Кантаты певицей Валентиной Антонюк и дирижером Владимиром Шейко представлено нами как метод реконструкции и анализа интерпретации, способствующий созданию целостной системы музыкально-поэтического текста. Научная новизна заключается в том, что данное музыкальное про- изведение композитора В. Антонюка проанализировано впервые. Выводы. Вокально-симфонический цикл, как большая форма камерно-вокального музицирования, является своеобразным обобщением исполнительского опыта. Понятие камерности и цикличности определяют способы исполнительской трактовки вокальных цик- лов не только как постижения композиторского замысла, но и собственного творческого прочтения произведе- ния. Исполнительская артикуляция, сочетающая когнитивный, креативный, рефлексивный компоненты (через погружение в атмосферу определенной эпохи, мировоззрения и эстетических ориентиров художников, – компо- зитора и поэта) активизирует произведение в концертном исполнении. Исследование данной кантаты с точки зрения закономерностей циклообразования имеет прямое отношение к проблемам репертуара современного концертно-камерного исполнительства, формирование которого взаимосвязано с новыми слушательскими установками. Использование возможностей музыковедческого анализа и широкого спектра потенций культуро- логического подхода дает возможность сочетания отдельных черт и деталей исследовательского процесса в целостное полотно творческого портрета композитора В. Антонюка в контексте его времени.

Мета роботи – визначення культурологічних аспектів інтерпретації вокально-симфонічного циклу на прикладі «Кантати в чотирьох частинах для сопрано та симфонічного оркестру на вірші О. Пушкіна» сучасного київського композитора Валерія Антонюка. Методологія дослідження. Застосовано культурологічний підхід, структурно-системний, інтерпретологічний, комплексний методи з узагальненням результатів. Прочитання партитури Кантати співачкою Валентиною Антонюк та диригентом Володимиром Шейком представлено нами як метод реконструкції та аналізу інтерпретації, що сприяє створенню цілісної системи музично-поетичного тексту. Наукова новизна полягає в тому, що даний музичний твір композитора В. Антонюка проаналізовано вперше. Висновки. Вокально-симфонічний цикл як велика форма камерно-вокального музикування є своєрідним узагальненням виконавського досвіду. Поняття камерності й циклічності визначають способи вико- навського трактування вокальних циклів не лише як осягання композиторського задуму, але й власного творчо- го прочитання твору. Виконавська артикуляція, поєднуючи когнітивний, креативний, рефлексивний компоненти (через занурення в атмосферу певної епохи, світогляду й естетичних спрямувань митців, – компо- зитора та поета) активізує твір у концертному виконанні. Дослідження даної кантати з точки зору закономірно- стей циклоутворення має пряме відношення до проблем репертуару сучасного концертно-камерного виконавства, формування якого взаємопов‘язане з новими слухацькими установками. Використання можливо- стей музикознавчого аналізу та широкого спектру потенцій культурологічного підходу дає можливість поєд- нання окремих рис та деталей дослідницького процесу у цілісне полотно творчого портрету композитора В. Антонюка в контексті його часу.