Стаття присвячена аналізу важливості зміцнення лідерських позицій керівників у сфері освіти через ефективний самоменеджмент та розвиток комунікативної культури. У нинішніх реаліях уміння керувати собою, своїм часом, а також здатність до ефективного спілкування і встановлення продуктивних взаємовідносин у команді визначають успіх управління закладом освіти. У статті обговорюються ключові аспекти самоменеджменту, що передбачають цілепокладання, планування, визначення пріоритетів тощо. Самоменеджмент визначається як самостійне управління своєю діяльністю та своїм життям, управління за допомогою пізнання себе, набутих знань, самомотивації та самоконтролю. Основа самоменеджменту керівника закладу освіти лежить у його професійному самовизначенні та самооцінці в обраній професії. Окрема увага приділяється розвитку комунікативної культури, яка є необхідною умовою для створення позитивного психологічного клімату в колективі, залучення та утримання талантів, а також ефективної взаємодії з усіма учасниками освітнього процесу. Комунікативна культура в управлінні закладом освіти є важливим соціальним феноменом, який визначається через процес обміну інформацією та думками в освітньому середовищі, сприяючи розвитку комунікативних знань, умінь та навичок, необхідних для ефективної професійної діяльності та соціальної адаптації. Автор наголошує на тому, що сучасний лідер закладу освіти повинен бути не тільки висококваліфікованим фахівцем у своїй галузі, але й майстерно володіти навичками самоменеджменту та комунікації, які сприяють зміцненню лідерства та підвищенню ефективності управління.