Метою статті є науково обґрунтувати туризмознавство як ефективний інструмент дослідження та моделювання економічного розвитку вразливих територій в умовах дестабілізації та структурної перебудови економіки. Об’єктом дослідження є економічні процеси, що відбуваються у вразливих територіях, зокрема постконфліктних, екологічно ризикованих або соціально депресивних регіонах. У статті обґрунтовано актуальність використання туризмознавства як інструменту дослідження економіки вразливих територій, зокрема у контексті регіонів, що перебувають у стані соціальної, економічної чи екологічної нестабільності. Визначено, що туризмознавство має потужний потенціал, оскільки поєднує методи економічного аналізу, соціальної географії, просторового планування, екологічної безпеки та стратегічного управління. Доведено, що туристична діяльність може виступати не лише як джерело доходу, а як аналітична основа для моделювання сталого розвитку, виявлення локальних ресурсів і формування нових сценаріїв відновлення господарської активності на територіях із високим рівнем ризиків.