У статті розглянуто у хронологічній послідовності наукові погляди вчених як сучасності так і минулих століть щодо визначення сутності економічної концентрації. Проведено їх аналіз та порівняння, внаслідок чого розкрито основні критерії поняття економічної концентрації, визначено її складові частини та механізми як теоретичної величини. Висвітлено, історичний аспект зародження та розвитку наукової думки щодо сутності економічної концентрації та вплив на неї подій, що відбувалися у суспільстві у той чи інших період часу, на кшталт промислової революції XVIII століття, що стала рушійною силою для активізації наукових досліджень у сфері господарських злиттів. З’ясовано основні аспекти концентраційних процесів та їх вплив на економічне становище як в середині конкретної держави так і за її межами. Окреслено коло можливих наслідків, до яких призводить економічна концентрація, а також надана їм оцінка, за якою вплив концентрації на економіку та суспільство є як позитивним, що призводить до процвітання конкуренції як рушійної сили економічного та соціального прогресу, так і негативного характеру, що призводить до утворення монополій, олігополії і недосконалої конкуренції, зростання безробіття, обмеження виробництва, підвищення цін, гальмування науково-технічного прогресу. Розкрито важливість теоретичного закріплення поняття економічної концентрації як способу уникнення виникнення негативних наслідків від концентраційних процесів. Встановлено, що у зв’язку із багатогранністю критеріїв економічної концентрації, вмістити її сутність в одне поняття теоретично досить складно, так як необхідно розділяти її види, рівні, обсяги та інші критерії. В узагальненій формі, економічна концентрація – це складний економічний процес, який полягає у підконтрольному об’єднанні виробництва, технологій, економічних відносин, робочої сили, праці, капіталу, внаслідок чого збільшується розміри виробництва, трудових ресурсів, капіталу, виробничих технологій, що в свою чергу може призводити до утворення монополій та обмеження конкуренції.