Прагнення України інтегруватись в європейський правовий простір вимагає реформування правової системи з врахуванням стандартів та принципів, що сформувалися на загальноєвропейському рівні. У статті здійснено аналіз відповідності Закону України «Про адміністративну процедуру» конституційним засадам та європейським стандартам. Зазначено, що конституційний обов’язок держави утверджувати і забезпечувати права і свободи людини, конституційна заборона на обмеження низки прав і свобод під час дії воєнного стану, а також набуття Україною статусу кандидата на вступ до Європейського Союзу свідчать про важливість забезпечення функціонування «доброї публічної адміністрації» («good administration»). Право кожної людини на належне адміністрування закріплено у Хартії основних прав Європейського Союзу, принципи належного урядування зафіксовано у Програмі розвитку ООН «Governance» для сталого розвитку людських ресурсів», а важливість їх дотримання підкреслюється в рішеннях ЄСПЛ. Встановлено, що принципи адміністративної процедури, які зафіксовані у Законі України «Про адміністративну процедуру», безпосередньо походять з норм Конституції України та документів Європейського Союзу. Підсумовано, що, по-перше, конкретизації потребує зміст принципу юридичної визначеності; по-друге, доцільно розробити механізм врахування на практиці адміністративними органами висновків Верховного Суду у випадку застосування ними нормативно-правового акту, що містить норми права, викладені у постановах Верховного Суду та конкретизувати відповідальність у випадку їх незастосування; по-третє, доцільно поширити принцип рівності перед законом на громадські об’єднання, що не мають статусу юридичної особи; по-четверте, варто дослідити необхідність доповнення переліку принципів адміністративної процедури принципом конфіденційності (або захисту персональних даних); по-п’яте, конкретизації потребують відповідні норми Закону України «Про адміністративну процедуру» та чинного Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо взаємодії цих актів.