У статті розглядаємо амбівалентність сучасної цивілізації як фактор впливу на правову соціалізацію. Глобалізація і локалізація, індивідуалізм і колективізм, одночасне прагнення до прогресу і намагання зберегти традиції створюють подвійність, конфліктність соціалізаційних умов, у яких перебуває сучасна людина. Зазначена двоїстість створює як можливості для індивідуального розвитку людини, так і нові ризики для формування її правової свідомості. Динамічні зміни культурно-правового, соціального, економічного становища, сприяють прийняттю людиною швидких, необдуманих рішень заради її виживання і власної адаптації. Виникає ризик формування хибних уявлень про право, справедливість, силу і призначення закону. Масова, глобальна культура змінює умови правової соціалізації, додаючи в них компонент ризику і невизначеності. Встановлено, що мультикультурність, сприяючи розвитку міжнародного права, інтегруючи різні правові традиції у глобальну систему права, породжує нові суперечності в суспільстві, посилює соціальну напругу, призводить до виникнення так званих «паралельних правових світів». Секулярна державна політика з одночасним зростанням культурного і релігійного різноманіття, ускладнює правову соціалізацію через ризики фрагментації правової системи. Невідповідність між традиційними цінностями певних соціальних груп і нормами права, має наслідком недотримання законів. Наголошено, що криза демократії супроводжується зменшенням довіри до політичних і правових інституцій, зростанням авторитарних тенденцій і послабленням механізмів верховенства права. Відсутність ефективного правового захисту у період кризи, сприяє поширенню правового нігілізму, що ускладнює пошук консенсусу між державою і її народом. Для зменшення негативних наслідків і зняття суспільної напруги необхідна ефективна, злагоджена міжнародна і національна правова політика. Спільні зусилля мають спрямовуватися на інтеграцію різних культур на правових засадах, з яких найперше принципи рівності і верховенства права. У складних політико-правових та полікультурних умовах це дозволить захистити права кожної людини, незалежно від її походження, соціального становища, віросповідання тощо.