Стаття присвячена аналізу правових вимог до фізичної особи як учасника (засновника) господарського товариства. Визначено загальні положення щодо можливості фізичних осіб бути учасниками таких товариств, а також окреслено обмеження, які можуть встановлюватися у законодавстві та установчих документах господарських товариств. У статті обґрунтовано, що фізична особа може набути статус учасника господарського товариства за умови наявності необхідного обсягу цивільної дієздатності та виконання передбачених законодавством вимог щодо внесення вкладу в статутний капітал товариства. Проаналізовано питання участі неповнолітніх осіб, осіб з обмеженою цивільною дієздатністю та осіб, визнаних судом недієздатними, у господарських товариствах. Зазначено, що обмеження дієздатності не є підставою для втрати статусу учасника (засновника), проте така особа не може самостійно реалізовувати належній їй корпоративні права. Досліджено вплив накладення санкцій на фізичну особу-учасника господарського товариства. З’ясовано, що санкція «блокування активів» не позбавляє фізичну особу статусу учасника (засновника) господарського товариства, однак обмежує її можливість розпоряджатися часткою у статутному капіталі та здійснювати корпоративні права. Встановлено, що фізична особа, щодо якої застосовано санкції, може натрапляти на труднощі у придбанні частки у статутному капіталі нового господарського товариства, оскільки блокування активів унеможливлює використання коштів та інших активів для здійснення відповідних розрахунків. Однак така особа може бути засновником товариства, якщо її внесок у статутний капітал здійснюється в межах дозволених активів або у пільговий період. Водночас санкція «стягнення в дохід держави активів» може призвести до втрати права власності на частку в господарському товаристві, що фактично позбавляє особу статусу його учасника. Звернено увагу на питання участі у господарських товариствах фізичних осіб, визнаних безвісно відсутніми або зниклими безвісти за особливих обставин. Проаналізовано особливості здійснення корпоративних прав такими особами через опікунів над їхнім майном. Обґрунтовано доцільність закріплення у законодавстві чітких вимог до фізичних осіб-учасників господарських товариств, а також уточнення механізмів реалізації корпоративних прав у випадку обмеження дієздатності чи застосування санкцій.