У Полтавській області, як і в усій Україні, на тлі демографічної кризи, що виникла внаслідок повномасштабної війни, розв’язаної російською федерацією проти України, та міграції жіночого населення, відбувається зменшення загальної кількості пологів та збільшення відсотку жінок, розроджених шляхом кесаревого розтину. Мета дослідження. З’ясувати ключові акушерські та неонатальні проблеми стаціонару ІІІ рівня при наданні перинатальної допомоги в умовах воєнного стану. Матеріали і методи. Проаналізовані річні звіти акушерських стаціонарів Полтавської області про медичну допомогу вагітним, роділлям та породіллям (форма №21, затверджена Наказом МОЗ України № 378 від 10.07.2007 р.) та звіти про медичну допомогу роділлям (породіллям), новонародженим та дітям першого року життя (форма №21-а, затверджена Наказом МОЗ України № 24 від 24.01.2008 р.), отримані з відділу економічної, медичної статистики та аналітики, моніторингу і оцінки КП «Полтавський обласний центр громадського здоров'я Полтавської обласної ради» за 2020-2024 рр. Вивчені дані річних звітів акушерського стаціонару, відділення патології вагітних та екстрагенітальної патології, а також відділення анестезіології та інтенсивної терапії новонароджених із виїзною неонатальною бригадою Перинатального центру (ПЦ) КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В.Скліфосовського ПОР», а також проаналізовані 217 історій вагітності і пологів пацієнток, що були розроджені в КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В.Скліфосовського ПОР» у 2024 році. Результати дослідження та їх обговорення. При аналізі роботи акушерського стаціонару ПЦ КП «ПОКЛ ім. М.В.Скліфосовського ПОР» показано щорічне збільшення з початком військового стану відсотку передчасних пологів, майже у 1,5 рази у порівнянні із 2020 р. збільшилася кількість жінок, які народжували на тлі поєднаної та тяжкої прееклампсієї; більше, ніж в 3 рази частіше у порівнянні із довоєнними часами вагітність ускладнювалась гестаційним цукровим діабетом. В умовах військового часу пацієнтки без соматичної та акушерської патології, які мали рубець на матці після попереднього кесаревого розтину або тазове передлежання плода частіше прислуховувались до рекомендації лікарів щодо можливостей запобігання оперативного розродження. Піднято питання про перевищення більше, ніж в 4 рази рекомендованого відсотку кесаревих розтинів в стаціонарах І рівня надання перинатальної допомоги, імовірну недооцінку чинників ризику необхідності реанімації новонароджених при виборі локації розродження пацієнток на І та ІІ рівнях надання перинатальної допомоги. Висновки. У Полтавській області з початком повномасштабної війни відбулось збільшення відсотку розродження жінок шляхом кесаревого розтину, зросла кількість передчасно народжених дітей, ускладнень вагітності тяжкою і поєднаною прееклампсією та гестаційним цукровим діабетом. Своєчасне доправлення вагітних з високим ризиком материнських та дитячих ускладнень на ІІІ рівень надання перинатальної допомоги (в перинатальний центр КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В.Скліфосовського ПОР») сприятиме максимальній безпеці перинатальної допомоги.