Розглядається формування економіко-правового механізму захисту прав інтелектуальної власності у сфері національної безпеки і оборони України та обґрунтовується, що цей механізм є комплексною системою у широкому значенні, де є поєднання інтегрованої інноваційної діяльності державних науково-виробничих структур Міністерства оборони України з Українським національним офісом інтелектуальної власності та інновацій за напрямом захисту майнових прав інтелектуальної власності, а також має основу інноваційності (інноваційно-інтелектуальну діяльність) з урахуванням відповідних принципів та пріоритетів. Визначено ефективність механізму в умовах створення інноваційно-інтелектуального середовища у сфері оборони з циклом «наука – техніка – технологія – виробництво – оборона» як цільове поєднання висококваліфікованих провідних спеціалістів та науковців в відповідній організаційно-функціональній та техніко-технологічній виробничій структурі, яке націлене на інноваційно-інтелектуальну діяльність та техніко-технологічне підприємництво, де враховується економічна складова – отримання винагороди при здійсненні комерціалізації об’єктів права інтелектуальної власності у вигляді прибутку, роялті, комбінованого платежу, які призначені для стимулювання суб’єктів права до захисту прав інтелектуальної власності. Акцентовано увагу на діяльності суб’єктів, які порушили права інтелектуальної власності в аспекті напрямів порушень. Ці напрями дозволяють шукати ефективні шляхи протидії такій діяльності у сфері національної безпеки і оборони України. Зазначено, що формування економіко-правового механізму захисту прав інтелектуальної власності у сфері національної безпеки і оборони України сприятиме ефективній протидії порушенням майнових прав інтелектуальної власності в цій важливі сфері діяльності. Окреслено визначні критерії ефективності захисту прав інтелектуальної власності, якими є: рівень професіоналізму та особистісної відповідальності суддів, рівень творчого мислення та креативності суддів, рівень незалежності суду, рівень програмного, організаційного, кадрового, правового та інформаційного забезпечення апарату суду. Аргументовано вказується на відсутність в Україні відповідного законодавчого врегулювання та досвіду комерціалізації технологій та техніки військової сфері та оборони з використанням ОПІВ, створює можливості для здійснення правопорушень майнових прав інтелектуальної власності, які призводять не тільки до відсутності ефективного захисту прав суб’єктів ОПІВ, а й впливають на обороноздатність держави. Наведено економіко-правовий механізм захисту прав інтелектуальної власності в сфері національної безпеки і оборони України, який потребує координації зусиль усіх суб’єктів, які уповноважені здійснювати охорону і захист інтелектуальної власності. Зазначено, що вирішальний вплив на стан національної безпеки має розвиток сфери інтелектуальної власності, з яким пов’язують організаційні заходи нейтралізації внутрішніх джерел загроз і захист від зовнішніх загроз національній безпеці.