У статті досліджено сучасний стан державної політики у сфері соціального захисту безпритульних та бездоглядних дітей в умовах війни. Особлива актуальність цієї теми зумовлена зростанням кількості безпритульних та бездоглядних дітей внаслідок повномасштабного вторгнення російської федерації. Акцентовано увагу на те, що сирітство – це соціальне явище, яке зумовлене існуванням у суспільстві дітей, батьки яких померли, або дітей, які опинилися без піклування батьків через позбавлення батьківських прав, визнання недієздатними, зниклими безвісти тощо. В зв’язку з війною, яка триває в Україні вже 8 років тисячі дітей залишаються сиротами, втрачають рідні домівки, зв’язок з рідними та друзями потрапляють у складні життєві обставини. Проаналізовано основні нормативно правові акти, які регламентують питання захисту прав дітей – Загальна Женевська декларація, Загальна декларація прав людини, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Декларація прав дитини, Декларація про захист жінок і дітей в надзвичайних обставинах і в період збройних конфліктів, Конвенцію про права дитини, Факультативний протокол щодо участі дітей у збройних конфліктах. Серед основних національних нормативно правових актів, які регулюють питання соціального захисту дітей є закони України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», «Про внесення змін до деяких законів України, спрямованих на посилення соціального захисту дітей та підтримки сімей з дітьми», «Про охорону дитинства», постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів», «Про внесення змін до деяких постанов КМУ щодо захисту прав дітей на період надзвичайного або воєнного стану». Проаналізовано кількість постраждалих дітей в Україні внаслідок збройної агресії РФ, звернуто увагу на питання забезпечення права дитини на безпеку, законодавчого регулювання забезпечення права дитини на освіту, а також проблемні аспекти, які виникають під час реалізації цього права. Досліджено особливості влаштування дітей, які залишилися без батьківського піклування, внаслідок вторгнення РФ на територію України, до дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей.