Вступ. Літопис Самовидця представляє собою вагомий текст барокової історіографії та є зразком козацького літописання. Унікальний оригінальний характер пам'ятки полягає у специфічному художньому трактуванні історичних персонажів. Літописний текст має виражений літературний характер. Це пам'ятка не лише історична, історіографічна, а й художня. Літературність літопису Самовидця – основа авторського тлумачення реальних історичних постатей. Натомість історичний вимір постає з авторських суб'єктивних позицій, тобто визначальним є підхід художній. Методи. Використано загальнонауковий метод дослідження. Зокрема синтез і узагальнення. Також застосовується системно-функціональний метод для аналізу світоглядних засад літопису. Також послуговуємось порівняльно-типологічним, філологічним, інтердисциплінарним, системно-описовим методами для вивчення художнього виміру історичних постатей гетьманів у літописі Самовидця. Результати. Бароковий літопис Самовидця представляє колоритну модель образу гетьмана, українську за характером. Історичні, реальні постаті козацьких лідерів репрезентовано у вимірі художнього авторського трактування. Посередництвом різних образів, зокрема Богдана Хмельницького, Івана Виговського та ін., у літописі подано авторське трактування узагальненого художнього типу українського керманича Гетьманщини. Образи гетьманів індивідуалізовані, основані на авторських оцінюваннях історичних реалій і конкретних фактів. Висновки. Історичні образи гетьманів у літописі Самовидця мають художній вимір. Літературність і авторська суб'єктивність у їхньому трактуванні переважає історичний вимір, що набуває також характеру суб'єктивно-белетристичного. Загалом образи реальних історичних гетьманів синтезували в літописі Самовидця риси історичні та художньо-белетристичні з переважанням останніх.