У статті досліджено вплив німецького корпоративного права на становлення та трансформацію акціонерного законодавства держав Східної Європи, зокрема України, Польщі та Чехії. Автором проаналізовано історичні та соціально-економічні передумови формування німецької моделі корпоративного управління, яка стала основою для створення національних систем корпоративного права зазначених країн у період переходу до ринкової економіки. Особливу увагу приділено аналізу характерних рис цієї моделі, таких як дворівнева структура управління акціонерними товариствами, розмежування компетенцій виконавчих та наглядових органів, а також правові механізми запобігання концентрації влади в одному з органів управління. Проаналізовано інститут співучасті працівників у корпоративному управлінні, що є однією з ключових особливостей німецької корпоративної традиції. Визначено рівень та форми його сприйняття в правових системах Польщі, Чехії та України. Зазначається, що у Чехії та Німеччині участь працівників у складі наглядової ради є обов’язковою за певних умов (визначеної чисельності персоналу), тоді як у Польщі така модель так і не була реалізована. В Україні відповідні дискусії ведуться, однак чинне законодавство передбачає лише консультативну участь працівників без права ухвалення рішень. Аргументовано, що запровадження обов’язкової співучасті працівників може сприяти зростанню ефективності управлінських рішень. Також у роботі розглянуто гендерний аспект у контексті корпоративного управління. Зокрема, досліджено імплементацію у Німеччині обов’язкових квот на участь жінок у наглядових радах та органах виконавчого управління акціонерних товариств, а також відповідні ініціативи в Чехії. Показано, що, хоча на рівні окремих країн-членів ЄС встановлюються чіткі квоти та строки для досягнення гендерного балансу, в Україні на сьогодні відсутні імперативні норми, що регламентують цей аспект корпоративного управління. Зроблено висновок про те, що країни Східної Європи, сприйнявши німецьку модель корпоративного управління як основу для побудови національних систем корпоративного права, з часом почали поступово модифікувати її. Підсумовується, що у результаті формуються такі моделі, в яких класичні німецькі елементи співіснують з новими правовими інститутами, зокрема з інститутом незалежних директорів, корпоративних секретарів та консультантів наглядових рад.