Наукова стаття присвячена аналізу заборон у кримінальному праві (кримінально-правових заборон). Незважаючи на те, що проблема кримінально-правових заборон стає дедалі актуальнішою, вона і досі залишається малодослідженою та дискусійною. У роботі закладаються методологічні засади дослідження заборон у кримінальному праві. Зокрема: 1) розмежовується зміст понять «кримінальне право», «кримінальне законодавство» та «кримінальний кодекс»; 2) досліджується вітчизняне кримінальне право крізь призму галузі публічного права України (аналізуються окремі аспекти кримінально-правового регулювання та кримінально-правових відносин; висловлюється авторська позиція щодо повноважень суб’єктів, які представляють державу у кримінально-правових відносинах); 3) надається визначення поняттю «кримінально-правова норма», виокремлюються його риси, вивчається його структура, а також виділяються критерії для його класифікації. З урахуванням висновків щодо зазначених вище питань здійснено аналіз заборон у кримінальному праві України: запропоновано дефініцію цього терміну, виокремлено його ознаки, здійснено його класифікацію, досліджено правові наслідки порушення вітчизняних кримінально-правових заборон. Наукова робота містить і результати дослідження зарубіжного досвіду. Так, ретельному вивченню було піддано кримінальне законодавство колишніх республік СРСР. Констатовано наявність двох моделей розуміння поняття «заборона у кримінальному праві». При написанні статті були використані наукові праці українських і зарубіжних учених-юристів, вітчизняні та іноземні нормативно-правові акти. Задля більш детального розуміння предмета дослідження робота ілюстрована трьома авторськими схемами, а також однією картою. Наукова праця є багатоаспектним аналізом заборон у кримінальному праві, що дає змогу здійснювати подальшу розробку цієї теми.