Передумови та мета дослідження. Паси є одним з фундаментальних методів покращення точності у юних волейболістів. Однак методи тренування, що поєднують часткові та повні підходи, досі недостатньо вивчені в науковій літературі. Метою цього дослідження було вивчення впливу тренування пасів з використанням комбінації часткових та повних методів на точність пасів у волейболістів віком 10–14 років, з урахуванням гендерних відмінностей. Матеріали та методи. Це квазіекспериментальне дослідження використовувало дизайн претест-посттест. Вибірка була відібрана з використанням загальної вибірки та включала всіх волейболістів віком 10–14 років у Слеман Регенсі, Індонезія, загальною кількістю 60 спортсменів. Характеристики (середнє ± стандартне відхилення) 30 спортсменів чоловічої статі були: вік 11,9 ± 1,0 років, зріст 150,1 ± 6,7 см, вага 44,4 ± 4,9 кг. Для 30 спортсменок характеристики були: вік 11,7 ± 0,9 років, зріст 149,9 ± 7,2 см, вага 42,5 ± 5,4 кг. Учасників було випадковим чином розподілено на три групи: група, яка проходила тренування за методом «частина та ціле» (Група 1), група, яка проходила тренування без цього методу (Група 2) та контрольна група (Група 3). Втручання тривало 6 тижнів (18 сеансів). Для вимірювання точності як у претесті, так і в посттесті використовувався волейбольний тест Брейді. Результати. Парний t-тест-аналіз показав, що тренування з пасування покращило точність у всіх групах та в обох статей (p<0,05). Незалежні результати t-тесту показали, що в Групі 1 не було суттєвих гендерних відмінностей у точності (p=0,524>0,05). Натомість, Групи 2 та 3 продемонстрували суттєві відмінності. Результати однофакторного дисперсійного аналізу (p=0,000<0,05), а потім LSD Post Hoc тести, підтвердили, що Група 1 досягла найвищої точності пасування. Група 2 посіла друге місце, а за нею йде контрольна група (Група 3). Висновки. Метод частково-цілого тренування значно підвищує точність пасування у волейболістів віком 10–14 років. Крім того, гендерні відмінності не вплинули на результати при застосуванні цього методу. Ці висновки мають важливі наслідки для розробки ефективних та інклюзивних програм тренувань з волейболу, особливо для юних спортсменів на початкових етапах розвитку навичок.

Background and study aim. Passing is one of the fundamental techniques for improving accuracy in young volleyball players. However, training methods that combine part and whole approaches are still understudied in the scientific literature. This study aimed to examine the effect of passing training using a combination of partial and full methods on passing accuracy in volleyball athletes aged 10–14 years, with respect to gender differences. Materials and methods. This quasi-experimental study employed a pretest–posttest design. The sample was selected using total sampling and included all volleyball athletes aged 10–14 years in Sleman Regency, Indonesia, with a total of 60 athletes. The characteristics (mean±SD) of 30 male athletes were: age 11.9±1.0 years, height 150.1±6.7 cm, weight 44.4±4.9 kg. For 30 female athletes, the characteristics were: age 11.7±0.9 years, height 149.9±7.2 cm, weight 42.5±5.4 kg. Participants were randomly distributed into three groups: passing training with the part and whole method (Group 1), passing training without this method (Group 2), and a control group (Group 3). The intervention lasted 6 weeks (18 sessions). The Brady Volleyball Test was used to measure accuracy in both pretest and posttest. Results. Paired t-test analysis revealed that passing training improved accuracy in all groups and in both genders (p<0.05). Independent t-test results showed that Group 1 had no significant gender differences in accuracy (p=0.524>0.05). In contrast, Groups 2 and 3 displayed substantial differences. One-Way ANOVA results (p=0.000<0.05), followed by LSD Post Hoc tests, confirmed that Group 1 achieved the highest passing accuracy. Group 2 ranked second, followed by the control group (Group 3). Conclusions. The part and whole training method significantly enhances passing accuracy in volleyball athletes aged 10–14 years. Moreover, gender differences did not influence the outcomes when this method was applied. These findings have important implications for designing effective and inclusive volleyball training programs, particularly for young athletes in the foundational stages of skill development.