• Article close

Introduction. In the process of a multipolar world forming, recognising its unity and cultural diversity, the problem of strategic management of social development is becoming more relevant. Purpose and methods. The purpose of the article is a theoretical analysis of linear strategies for managing the development of society in the context of cross-cultural differences. The methodological basis of the study is the dialectical principle of cognition, systemic, organisational, cultural, historical, and interdisciplinary approaches to the study of trends and patterns in society. Results. The socio-cultural essence of the linear strategy as an expression of the general pattern of social development is revealed. The content of modernisation – the main type of linear strategy is considered. The key determinants of the modernisation strategy in the context of the Western culture of modernity are identified. The author establishes the failure of westernisation, identifies analogues of modern culture and the reasons for their incompleteness in Eastern societies. The prospects of the synthetic concept of modernization are substantiated. Conclusions. The scientific novelty of the research results lies in deepening the theoretical foundations of linear strategic management of society's development in the context of cultural diversity, and their significance lies in the addition of new knowledge about linear strategies to science and the possibility of their use in the training of management personnel for public administration. Анотація: Вступ. У процесі формування багатополярного світу, визнання його єдності та культурної багатоликості, актуалізується проблема стратегічного управління суспільного розвитку. Мета і методи. Мета статті – теоретичний аналіз лінійних стратегій управління розвитком суспільства в контексті крос-культурних розбіжностей. Методологічною основою дослідження є діалектичний принцип пізнання, системний, організаційний, культурологічний, історичний, міждисциплінарний підходи до вивчення тенденцій і закономірностей суспільства. Результати. Розкрито соціокультурну сутність лінійної стратегії як виразу загальної закономірності суспільного розвитку. Розглянуто зміст модернізації – основного типу лінійної стратегії. Визначено ключові детермінанти стратегії модернізації в умовах західної культури модерну. Встановлено неспроможність вестернізації, виявлено аналоги культури модерну та причини їхньої неповноти в східних суспільствах. Обґрунтовано перспективність синтетичної концепції модернізації. Висновки. Наукова новизна результатів дослідження полягає у поглибленні теоретичних основ лінійного стратегічного управління розвитком суспільства в умовах культурного різноманіття, а їх значущість – у доповненні науки новими знаннями про лінійні стратегії та в можливості їх використання під час підготовки керівних кадрів для органів державного управління.

Introduction. Globalization affects cultural management and the creative economy, creating new opportunities and challenges through international integration and technological innovation. The development of effective management strategies in a global environment is becoming increasingly relevant in view of its scientific novelty and practical significance. Purpose and methods. The purpose of the study is to provide a deeper understanding of the impact of globalization on cultural management and the creative economy by analyzing the interactions between global processes and cultural industries. The study focuses on a comprehensive analysis of the impact of globalization on cultural management and the creative economy. In particular, it is based on an integrative approach and the use of system analysis methods. Results. The results of the study show that globalization affects cultural industries, creating new challenges and opportunities. The analysis of globalization processes has shown that changes in the global economic and cultural landscape shape the prospects for the creative sector. In particular, the aspects of digital transformation, intellectual property protection, the role of cultural diversity and international collaboration were explored. Conclusions. The article summarizes the impact of globalization on cultural management and the creative economy, highlighting its role as a catalyst for change that generates challenges and new opportunities in these areas. Вступ. Глобалізація впливає на культурний менеджмент і креативну економіку, створюючи нові можливості та виклики через міжнародну інтеграцію й технологічні інновації. Розробка ефективних стратегій управління в глобальних умовах стає все більш актуальною з урахуванням наукової новизни та практичної значущості. Мета і методи. Мета дослідження представлена як глибоке розуміння впливу глобалізації на культурний менеджмент і креативну економіку, аналізуючи взаємодії між глобальними процесами та культурними індустріями. Дослідження зосереджене на комплексному аналізі впливу глобалізації на культурний менеджмент та креативну економіку. Зокрема, воно базується на інтегративному підході та використанні методів системного аналізу. Результати. Результати дослідження свідчать про те, що глобалізація впливає на культурні індустрії, створюючи нові виклики та можливості. Аналіз глобалізаційних процесів виявив, що зміни у світовому економічному та культурному ландшафті формують перспективи для креативної сфери. Зокрема, було досліджено аспекти цифрової трансформації, захисту інтелектуальної власності, ролі культурного різноманіття та міжнародної колаборації. Висновки. Стаття підсумовує вплив глобалізації на культурний менеджмент і креативну економіку, виокремлюючи її роль як каталізатора змін, який породжує виклики та нові можливості в цих сферах.

Introduction. The relevance of the study is due to the diversity of modern society and the complexity of conceptualising its management strategies. Purpose and methods. The purpose of the article is a philosophical analysis of non-linear concepts and strategies for managing the society's development in the context of cultural and religious diversity. The methodological basis of the study is the dialectical principle of cognition, system-synergetic, historical, cultural, and interdisciplinary approaches to the study of the management laws of society development. Results. The essence of non-linear theory and strategy as an alternative expression of the universal pattern of society development is revealed. The article analyses the genesis of non-linear conceptions of society development in the pre-industrial period. Non-linear strategies of social development in the era of industrialism are considered. Non-linear strategies of social development at the stage of late industrialism are highlighted. The meaning of the socio-cultural identity strategies of societies is clarified. The strategies of the original development of society in the cultures of Islam, Buddhism and Hinduism are substantiated. The peculiarities of the original development strategy of society in the culture of Japanese Shinto Buddhism are revealed. Conclusions. The scientific novelty of the obtained results lies in deepening the theoretical foundations of non-linear strategic management of the development of societies of the Eastern and Middle Worlds, and their significance lies in supplementing science with new knowledge about non-linear strategies of development management in these societies. Вступ. Актуальність дослідження зумовлена багатоликістю сучасного соціуму та складністю концептуалізації його стратегій управління. Мета і методи. Мета статті – філософський аналіз нелінійних концепцій і стратегій управління розвитком суспільства в контексті культурного та релігійного різноманіття. Методологічною основою дослідження є діалектичний принцип пізнання, системно-синергетичний, історичний, культурологічний, міждисциплінарний підходи до вивчення законів управління розвитком суспільства. Результати. Розкрито сутність нелінійних теорій та стратегії як альтернативного виразу всезагальної закономірності розвитку суспільства. Проаналізовано генезис нелінійних уявлень розвитку суспільства в доіндустріальний період. Розглянуто нелінійні стратегії суспільного розвитку в епоху індустріалізму. Висвітлено нелінійні стратегії розвитку суспільства на стадії пізнього індустріалізму. З’ясовано смисл стратегій соціокультурної самобутності суспільств. Обґрунтовано стратегії самобутнього розвитку суспільства в культурах ісламу, буддизму та індуїзму. Виявлено особливості стратегії самобутнього розвитку суспільства в культурі японського синто-буддизму. Висновки. Наукова новизна одержаних результатів полягає у поглибленні теоретичних основ нелінійного стратегічного управління розвитком суспільств східного і серединного світів, а їх значущість – у доповненні науки новими знаннями щодо нелінійних стратегій управління розвитком в цих суспільствах.

Introduction. Art exhibition activity in the virtual information environment has adapted its traditional services to the new conditions of social development. It happened because the need for people to consume artistic products becomes increasingly relevant, as the unity of the Ukrainian people through culture is a driving force that demonstrates the uniqueness of our traditions and raises patriotic spirit through culture. Moreover, socio-cultural activity managers' training involves teaching students the skills of design activity for organizing a virtual art exhibition. Purpose and methods. The article aims to highlight the peculiarities of design activity in organizing a virtual art exhibition and identify and justify its implementation's main stages. The research methods include cultural, art, philosophical literature analysis, theoretical generalization, and synthesis. Additionally, the methods of “problem tree” and “goal tree” are used. Results. The results of the conducted research allow us to determine the importance of the practical application of design activity in the professional training of future managers in socio-cultural activities. Conclusions. A strategy for organizing a virtual art exhibition has been outlined. It has been established that strategic planning consists of several interrelated stages: setting goals, determining strategies and measures, anticipating the sequence of actions, organizing the execution of planned tasks, accounting, control, and analysis of their implementation. Вступ. Художня виставкова діяльність у сфері віртуального інформаційного середовища прилаштувала свої традиційні послуги до нових умов суспільного розвитку. Це пов’язано з тим, що потреба людей споживати мистецький продукт стає все більш актуальною, адже єднання українського народу через культуру є рушійною силою, яка демонструє самобутність наших традицій та підняття патріотичного духу завдяки культурі. І саме підготовка менеджерів соціокультурної діяльності передбачає оволодіння студентами навичками проєктувальної діяльності щодо організації віртуальної художньої виставки. Мета і методи Мета статті полягає у висвітленні особливостей проєктувальної діяльності з організації віртуальної художньої виставки, виявлення та обґрунтування основних етапів її реалізації. Методами дослідження є аналіз культурологічної, мистецтвознавчої, філософської літератури; теоретичне узагальнення, синтез і методи «дерево проблем» та «дерево цілей». Результати. Результати проведеного дослідження дозволяють визначити важливість практичного використання проєктувальної діяльності у професійній підготовці майбутніх менеджерів соціокультурної діяльності. Висновки. Окреслено стратегію з організації віртуальної художньої виставки. З’ясовано, що стратегічне планування складається з кількох взаємопов’язаних етапів, а саме: встановлення цілей, визначення стратегій та заходів, передбачення послідовності дій, організації виконання планових завдань, обліку, контролю та аналізу їхнього виконання.

Introduction. The music industry is an important component of show business, and to successfully operate in the field of aesthetic entertainment culture, it is necessary to study its activities as a system that includes music production, promotion, distribution, and consumption. Music management is a vital element of this system, as it manages processes related to musical works creation and dissemination. Purpose and methods. The purpose of the article is to study the system of musical works creating and promoting, as well as to evaluate the main methods, tools, and strategies in the music industry in the context of music management. The work is based on dialectical, empirical, systemic, and interdisciplinary approaches, which have allowed us to generalize the theoretical and practical achievements accumulated by society in the context of music management. Results. The essence of the music industry, particularly management, production, and promotion, has been revealed. The sequence of processes of a musical product on its path from creation to consumption has been identified. The peculiarities of production and promotional tools in the music industry have been determined. All types of music activities related to the creation, duplication, storage, reproduction, distribution, study, evaluation, and perception of musical works have been justified. Conclusions. The usage of the obtained results will significantly increase the competitiveness of the socio-cultural sphere through understanding the music industry as an organic structure of interconnected components, including creators, intermediaries, means of disseminating musical products, consumers, and direct musical works. Вступ. Музична індустрія є важливою складовою шоу-бізнесу, і для успішного функціонування в галузі культури естетичних розваг необхідно вивчати її діяльність, як системи, яка включає виробництво, просування, дистриб’юцію і споживання музики. Музичний менеджмент є ключовим елементом цієї системи, оскільки він керує процесами, пов’язаними зі створенням та розповсюдженням музичних творів. Мета і методи. Мета статті – вивчення системи створення і просування музичних творів, а також оцінка основних методів, інструментів та стратегій у музичній індустрії в контексті музичного менеджменту. В основу роботи покладені діалектичний, емпіричний, системний і міждисциплінарний підходи, що дали змогу узагальнити теоретичні та практичні досягнення, накопичені суспільством у контексті музичного менеджменту. Результати. Розкрито сутність музичної індустрії, зокрема менеджменту, продакшну та просування. Виявлено послідовність процесів музичного продукту на його шляху від створення до споживання. Визначено особливості продакшну та інструменти просування в музичній індустрії. Обґрунтовано всі види музичної діяльності, пов’язаної з створенням, тиражуванням, зберіганням, відтворенням, поширенням, вивченням, оцінкою, сприйняттям музичних творів. Висновки. Використання отриманих результатів дозволить суттєво підвищити конкурентоспроможність соціокультурної сфери завдяки розумінню музичної індустрії як органічної структури взаємопов’язаних компонентів, що включають: творців, посередників, засоби поширення музичного продукту, споживачів та безпосередньо музичних творів.