• Ukrainian close

Актуальность. В настоящее время наблюдается переориентация ценностей из сферы труда в сферу потребления, досуга и развлечений. Именно такими и являются торгово-развлекательные центры. Актуальность нашего исследования обусловлена изучением нового феномена в пространстве современного города – торгово-развлекательного центра, который быстро превратился в самое популярное среди наших соотечественников место отдыха. Цель и методы. Целью статьи является показать и проанализировать ресурсы стратегического менеджмента для успешной деятельности развлекательной составляющей в деятельности торгово-развлекательных центров. Методом исследования является структурный анализ, а также сравнительный и системный подходы. Результаты. Торгово-развлекательные центры являются фактором социализации общества, выступают как эффективный способ развития культурно-досуговой деятельности и являются объектами для поиска современных инновационных технологий, реализуемых через ресурсы стратегического менеджмента. Выводы и обсуждение. Показана необходимость создания многофункционального, многопланового, динамического и креативного пространства на базе торгово-развлекательных центров, где фактором дальнейшего развития является совершенствование досугового обслуживания населения. Научная новизна исследования заключается в актуализации нематериальных ресурсов: социального партнерства, социального капитала, исторической памяти и символических ресурсов. Практическое значение полученных результатов может быть использовано для презентации торгово-развлекательных центров как одного из вариантов транслятора культуры. Actuality. Nowadays there is a reorientation of values from the sphere of work into the sphere of consumption, leisure and entertainment. Shopping and entertainment centers are namely such a place. The relevance of our research arises from the study of a new phenomenon in the area in a modern city – a shopping and entertainment center, which is quickly turned into the most popular recreation center among our compatriots. Purpose and methods. The purpose of the article is to show and to analyze the resources of strategic management for the successful activity in the entertainment component of shopping and entertainment centers. The research method is a structural analysis, as well as comparative and systematic approaches. Results. Shopping and entertainment centers are a factor in the socialization of society, serve as an effective way to develop cultural and leisure activities and they are the objects for finding modern innovative technologies that are implemented through the resources of strategic management. Conclusions and discussion. The necessity of creation of multifunctional, multifaceted, dynamic and creative space on the basis of shopping and entertainment centers has been shown, where improvement of leisure services of the population is a factor of further development. The scientific novelty of the results is to update the intangible resources: social partnership, social capital, historical memory and symbolic resources. Practical significance appears in the presentation of shopping and entertainment centers as cultural translators. Актуальність. У наш час спостерігається переорієнтація цінностей зі сфери праці у сферу споживання, дозвілля та розваг. Саме таким осередком і є торгівельно-розважальні центри. Актуальність нашого дослідження обумовлена вивченням нового феномену в просторі сучасного міста – торгівельно-розважальний центр, який швидко перетворився на найпопулярніший серед наших співвітчизників заклад відпочинку. Мета і методи. Метою статті є показати та проаналізувати ресурси стратегічного менеджменту для успішної діяльності розважальної складової торгівельно-розважальних центрів. Методом дослідження є структурний аналіз, а також порівняльний та системний підходи. Результати. Торгівельно-розважальні центри є фактором соціалізації суспільства, виступають як ефективний спосіб розвитку культурно-дозвіллєвої діяльності та є об’єктами для пошуку сучасних інноваційних технологій, які реалізуються через ресурси стратегічного менеджменту. Висновки та обговорення. Показана необхідність створення багатофункціонального, багатопланового, динамічного та креативного простору на базі торгівельно-розважальних центрів, де чинником подальшого розвитку є удосконалення дозвіллєвого обслуговування населення. Наукова новизна одержаних результатів полягає в актуалізації нематеріальних ресурсів: соціального партнерства, соціального капіталу, історичної пам’яті та символічних ресурсів. Практичне значення одержаних результатів може бути використано для презентації торгівельно-розважальних центрів як одного з варіантів транслятора культури.

Actuality. Today, the entire infrastructure in the field of culture and art is dependent on the authorities and it is in a permanent state of expectation for further structural changes. Such a management system is based only on the search for opportunities, while avoiding the organization of impulse from below, a peculiar pressure on the authorities, in order to formulate reasoned and effective proposals, which determines the relevance of the study. Purpose and methods. The purpose of the article is to explore the processes of transformation in the system of strategic management in the field of culture during the Ukraine's independence formation. The article has used empirical and systematic approaches, according to which the processes of management in the field of culture currently used, they are analyzed in the relationship and development. Methods of analysis and synthesis are also used. Results. During the analysis of evolution, in particular, the main factors of development, the system of strategic management in the field of culture, the key periods have been distinguished, which are characterized by certain factors of development and inhibition. The presence of transformation processes during the formation of Ukraine's independence for today is noted. Conclusions and discussion. The scientific novelty of the obtained results is to isolate and systematize the characteristic factors of development and inhibition of the creation of a strategic management system in the cultural field. Four classification of the regions are allocated, which makes it possible to decide on the expediency of further investments in cultural development. The use of the proposed approaches and practical recommendations will enhance the effectiveness of strategic management in the cultural field. Актуальность. Сегодня вся инфраструктура области культуры и искусства зависит от органов власти и находится в перманентном состоянии ожидания относительно дальнейших структурных сдвигов. Такая система управления базируется только на поисках возможности, избегая при этом организации импульса снизу, своеобразного давления на органы власти с целью формирования аргументированных и действенных предложений, что обусловливает актуальность исследования. Цель и методы. Цель статьи – исследование процессов трансформации системы стратегического управления в области культуры на протяжении становления независимости Украины. В исследовании использованы эмпирический и системный подходы, согласно которым процессы управления в области культуры, применяемые в настоящее время, проанализированы во взаимосвязи и развитии. Также использованы методы анализа и синтеза. Результаты. В ходе анализа эволюции, в частности главных факторов развития, системы стратегического управления в области культуры были выделены ключевые периоды, которым характерны те или иные факторы развития и торможения. Отмечено наличие трансформационных процессов на протяжении становления независимости Украины по сей день. Выводы и обсуждение. Научная новизна исследования заключается в выделении и систематизации характерных факторов развития и торможения создания системы стратегического управления в области культуры. Выделены четыре классификационные группы регионов, что позволяет принимать решение о целесообразности дальнейших инвестиций в развитие культуры. Использование предложенных подходов и практических рекомендаций позволит повысить эффективность стратегического управления в области культуры. Актуальність. Сьогодні вся інфраструктура галузі культури та мистецтва залежна від органів влади й перебуває у перманентному стані очікування щодо подальших структурних зрушень. Така система управління базується лише на пошуках можливості, уникаючи при цьому організації імпульсу знизу, своєрідного тиску на владні органи, з метою формування аргументованих і дійових пропозицій, що обумовлює актуальність дослідження. Мета і методи. Мета статті – дослідження процесів трансформації системи стратегічного управління в галузі культури впродовж становлення незалежності України. У дослідженні використано емпіричний і системний підходи, згідно з якими процеси управління у галузі культури, що застосовуються нині, проаналізовано у взаємозв’язку та розвитку. Також використано методи аналізу та синтезу. Результати. У ході аналізу еволюції, зокрема головних чинників розвитку, системи стратегічного управління в галузі культури було виокремлено ключові періоди, яким характерні ті чи інші фактори розвитку й гальмування. Відмічено наявність трансформаційних процесів упродовж становлення незалежності України до сьогодні. Висновки та обговорення. Наукова новизна одержаних результатів полягає у виокремленні та систематизації характерних факторів розвитку й гальмування створення системи стратегічного управління в галузі культури. Виділено чотири класифікаційні групи регіонів, що дає змогу ухвалювати рішення про доцільність подальших інвестицій у розвиток культури. Використання запропонованих підходів та практичних рекомендацій дозволить підвищити ефективність стратегічного управління в галузі культури.

Актуальність зумовлена необхідністю вимог ринку праці отримувати професіонала-менеджера соціокультурної діяльності як сформовану особистість, суб’єкта, підготовленого до впровадження інновацій. Мета і методи. Мета – аналіз процесу формування особистості менеджера соціокультурної діяльності як суб’єкта інновацій у майбутньому професійному житті та обґрунтування ефективних методик впливу на цей процес під час їх підготовки. Методи дослідження: загальнонаукові методи аналізу та синтезу теоретичних положень теорії менеджменту та управління, порівняння та групування понять, аналіз наукової та методичної літератури, практичного досвіду. Результати проведеного дослідження дозволяють визначити важливість підготовки менеджерів соціокультурної сфери до впровадження інновацій безпосередньо як їх суб’єктів. Висновки та обговорення. В сучасних умовах постійно підвищуються вимоги до особистісних професійних рис фахівців. Більшість із них пов’язана з умовами невизначеності та інноваційності. Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у виявленні впливу ефективно організованої навчально-практичної діяльності на саморозвиток та формування менеджера соціокультурної діяльності як суб’єкта інновацій, а практичне значення – в можливості запроваджувати на рівні форм та методів викладацької діяльності ефективні сучасні ідеї щодо формування інноваційного (правильного) мислення в менеджера. Перспективи подальших наукових розвідок полягають у тому, щоб на основі аналізу зворотного зв’язку від стейкхолдерів ринку соціокультурних послуг визначити значущі якості менеджера як суб’єкта інновацій та перевірити ефективність методик їх формування. Актуальность обусловлена требованиями современного рынка труда получать профессионала-менеджера социокультурной деятельности как сложившуюся личность, субъекта, подготовленного к внедрению инноваций. Цель и методы. Цель – анализ процесса формирования личности менеджера социокультурной деятельности как субъекта инноваций в будущей профессиональной жизни и обоснование эффективных методов воздействия на этот процесс во время их подготовки. Методы исследования: общенаучные методы анализа и синтеза положений теории менеджмента и управления, сравнение и группирование понятий, анализ научной и методической литературы, практического опыта. Результаты проведенного исследования позволяют отметить важность подготовки менеджеров социокультурной сферы к внедрению инноваций непосредственно как их субъектов. Выводы и обсуждение. В современных условиях постоянно повышаются требования к личностным профессиональным качествам специалистов. Научная новизна исследования заключается в выявлении влияния эффективно организованной учебно-практической деятельности на саморазвитие и формирование менеджера социокультурной деятельности как субъекта инноваций, а практическое значение состоит в возможности внедрения в преподавательскую деятельность на уровне разработки форм и методов эффективных современных идей, направленных на формирование инновационного (правильного) мышления у менеджера. Перспектива дальнейших научных исследований состоит в том, чтобы на основе анализа обратной связи от стейкхолдеров рынка социокультурных услуг определить значимые качества менеджера как субъекта инноваций и проверить эффективность методик их формирования. Actuality. The significance is due to the requirements of the modern labor market to receive a professional manager of socio-cultural activity as a developed personality, an active subject prepared for the introduction and implementation of innovations. Purpose and methods. The goal is to analyze the process of the personality development in the socio-cultural manager’s activity as the subject of innovations in the future professional life and to substantiate effective methods influencing this process during its preparation. Results. Research methods: general scientific methods of analysis and synthesis of the theory of management, comparison and grouping of concepts, scientific and methodological literature analysis and practical experience. The results of the research allow us to note the importance of training managers in the socio-cultural sphere to introduce innovations directly as their subjects. Conclusions and discussion. Nowadays the requirements for personal professional qualities are increasing constantly. The scientific novelty of the study findings is to identify the effect of well organized educational and practical activities on self-development and the formation of a manager in socio-cultural activity as a subject of innovation. Practical significance will make it possible to introduce effective modern ideas on the formation of manager’s innovative (correct) thinking at the level of forms and methods of teaching, instilling students’ skills to master the effective technologies of personal and professional self-development and self-training during the entire professional life period.

Actuality. The technology of socio-cultural design has got a wide range of applications to every segment of the internationalization of the state in which we live. The study of issues relates to activities in the field of development of national minorities and communities in Ukraine which takes a lot of time since the Independence adoption in Ukraine. Multilateralism and multiculturalism in Ukraine make it possible to offer us a new system of activity and development in the cultural sector and bring the state's cultural policy to a new level. Purpose and methods. The aim of the article is to develop a system of management and organizational complex of socio-cultural design in the internal environment of activities of national minorities. The methodology of the research is based on the principle of cultural-historical and analytical approaches, which allow to highlight the socio-cultural process of the environment of national minorities in Ukraine. Used methods: evolutionary, comparativehistorical, functional. Results. The main results of the study are to identify the peculiarities and specifics of the formation of the system of socio-cultural design of Ukraine in the context of the development and activities of national minorities in Ukraine. Conclusions and discussion. The scientific novelty of the results is to highlight the main issues of governance in Ukraine's national minorities and how to deal with them. The proposed set of management measures will allow for the settlement and control free project activities in the socio-cultural sphere at the state and regional levels, the settlement and establishment of the legislative and regulatory framework of Ukraine on issues of development and activity of national minorities and improvement of conditions for their life. Актуальность. Технология социокультурного проектирования имеет широкий спектр применения к каждому сегменту интернационализации государства, в котором мы проживаем. Изучению вопросов деятельности в сфере развития национальных меньшинств и сообществ Украины уделяется много внимания с момента принятия Украиной независимости. Многогранность и мультикультурность Украины позволяет предлагать нам новую систему деятельности и развития отрасли культуры и вывести культурную политику государства на новый уровень. Цель и методы. Целью статьи является разработка системы управления и организационного комплекса социокультурного проектирования во внутренней среде деятельности национальных меньшинств. Методология исследования основана на принципе культурно-исторического и аналитического подходов, которые позволяют осветить социокультурный процесс среды национальных меньшинств Украины. Используются методы: эволюционный, сравнительноисторический, функциональный. Результаты. Основные результаты исследования заключаются в выявлении особенностей и специфики формирования системы социокультурного проектирования в среде развития и деятельности национальных меньшинств Украины. Выводы и обсуждение. Научная новизна исследования заключается в выделении основных проблем управления в среде деятельности национальных меньшинств Украины и путей их решения. Предложенный комплекс мер по управлению позволит осуществить урегулирование и контроль над свободной проектной деятельностью в социокультурной сфере на государственном и региональном уровнях, урегулирование и налаживание законодательной и нормативно-правовой базы Украины в вопросах развития и деятельности национальных меньшинств и улучшения условий их жизни. Актуальність. Технологія соціокультурного проектування має широкий спектр застосування до кожного сегменту інтернаціоналізації держави, в якій ми проживаємо. Вивченню питань щодо діяльності у сфері розвитку національних меншин та спільнот України приділяється багато уваги з моменту прийняття Україною незалежності. Багатогранність та мультикультурність України дає змогу пропонувати нам нову систему діяльності та розвитку галузі культури й вивести культурну політику держави на новий рівень. Мета і методи. Метою статті є розробка системи управління та організаційного комплексу соціокультурного проектування у внутрішньому середовищі діяльності національних меншин. Методологія дослідження ґрунтується на принципі культурно-історичного й аналітичного підходів, які дозволяють висвітлювaти соціокультурний процес середовища національних меншин України. Використовуються методи: еволюційний, порівняльно-історичний, функціональний. Результати. Основні результати дослідження полягають у виявленні особливостей та специфіки формування системи соціокультурного проектування в середовищі розвитку і діяльності національних меншин України. Висновки та обговорення. Наукова новизна одержаних результатів полягає у виокремленні основних проблем управління в середовищі діяльності національних меншин України та шляхів їх вирішення. Запропонований комплекс заходів щодо управління дозволить здійснити урегулювання і контроль над вільною проектною діяльністю в соціокультурній сфері на державному та регіональному рівнях, урегулювання і налагодження законодавчої та нормативно-правової бази України з питань розвитку й діяльності національних меншин та до покращення умов для їхнього життя.

Актуальность. Актуальность выбранного исследования состоит в том, что специфика ресторанного бизнеса как отрасли сферы услуг предполагает не только улучшение качества жизни людей, а и грамотную маркетинговую политику и PR-стратегию, возможность управления лояльностью гостей. Цель и методы. Цель исследования – проанализировать современную ситуацию использования инновационных маркетинговых методик по повышению лояльности потребителей предприятий ресторанного хозяйства в Украине и за рубежом. Методы исследования – теоретической и методологической основой являются научные концепции и теоретические разработки отечественных и зарубежных ученых в области анализа деятельности предприятий, маркетинга, законы Украины. Результаты. Основные результаты исследования заключаются в выявлении необходимости использования инновационных маркетинговых методик для повышения лояльности потребителей услуг предприятий ресторанного бизнеса. Выводы и обсуждение. В статье отмечается, что одним из инструментов в борьбе за лояльность потребителя является дальнейшее внедрение маркетинговых инноваций. Установлено, что для их эффективного внедрения необходима разработка стратегий по управлению и стимулированию лояльности гостей. Научная новизна состоит в разработке направлений по усовершенствованию процессов повышения лояльности потребителей услуг сферы ресторанного бизнеса. Практическая значимость полученных результатов проявляется в возможности использования традиционного и нестандартного маркетинга, предложенных путей коммуникации с клиентами в работе предприятий ресторанного хозяйства, что позволит им эффективно реализовывать услуги и быть конкурентными в жестких рыночных условиях хозяйствования. Актуальність. Актуальність обраного дослідження полягає в тому, що специфіка ресторанного бізнесу як галузі сфери послуг передбачає не тільки поліпшення якості життя людей, а й грамотну маркетингову політику і PR-стратегію, можливість управління лояльністю гостей. Мета і методи. Мета дослідження – проаналізувати сучасну ситуацію використання інноваційних маркетингових методик для підвищення лояльності споживачів закладів ресторанного господарства в Україні і за кордоном. Методи дослідження – теоретичною та методологічною основою дослідження є наукові концепції та теоретичні розробки вітчизняних та зарубіжних вчених в галузі аналізу діяльності підприємств, маркетингу, закони України. Результати. Основні результати дослідження полягають у виявленні необхідності використання інноваційних маркетингових методик для підвищення лояльності споживачів послуг закладів ресторанного господарства. Висновки та обговорення. У статті зазначено, що одним з інструментів у боротьбі за лояльність споживачів є подальше впровадження маркетингових інновацій. Виявлено, що для їх ефективного впровадження необхідна розробка стратегії з управління та стимулювання лояльності гостей. Наукова новизна полягає в розробленні напрямів удосконалення процесів підвищення лояльності споживачів послуг сфери ресторанного бізнесу. Практичне значення одержаних результатів виявляється в можливості застосування традиційного і нестандартного маркетингу, запропонованих шляхів комунікації з клієнтами в роботі закладів ресторанного господарства, що дозволить їм ефективно реалізовувати послуги та бути конкурентоздатними у жорстких ринкових умовах господарювання. Actuality. The relevance of the research lies down in the specificity of the restaurant business, as a service sector, which provides people to improve their quality of life, as well as competent marketing policies and PR-strategy, and in the ability to manage loyalty of guests. Purpose and methods. The main objective of the research is to analyse the current situation at level of applying of innovative marketing methods specifically with the purpose to increase the customer loyalty in restaurants services abroad and in Ukraine. The methodology of the research includes theoretical and methodological discovering the scientific concepts and developments of domestic and foreign scientists in the field of analysis of the activities of enterprises, marketing, laws of Ukraine. Results. The findings of the article are to identify the need of using innovative marketing methods on purpose to increase customer loyalty in restaurant services. Conclusions and discussion. The article emphasizes that one of the most powerful tools in achieving the consumers’ loyalty is the further incorporation of marketing innovations. It was found out that for its effective growth the restaurant entities must develop a strategy for managing and stimulating the guests' loyalty. The research offers to apply the traditional and non-standard marketing mechanisms, as well as new ways to communicate with clients. We believe that the significant details disclosed in the article will allow entities of restaurant business to provide the services effectively and to be competitive in the rough market conditions.

Актуальность. Человеческий капитал – выдающийся фактор конкурентоспособности страны. Это утверждает решающую роль образования в подъеме экономического и социального благосостояния страны. Реформирование отечественной системы высшего образования совершается в направлении обеспечения нового образовательного менеджмента, управления высшими учебными заведениями и финансирования научной деятельности. Опыт Германии как страны с одной из лучших в мире системой высшего образования в этом вопросе представляет для нас большой интерес. Цель и методы. На основе изучения научных работ немецких, украинских и российских ученых определить главные факторы эффективности менеджмента высшего образования Германии с целью дальнейшего творческого использования прогрессивных идей немецкого опыта в сфере высшего образования Украины. Методы исследования – сравнительный анализ и синтез для определения содержания реформирования образовательного менеджмента в высшем образовании Германии; конкретизация, обобщение и систематизация научных концепций на тему исследования для определения сущности структурных реформ и реформ в сфере образовательного менеджмента и финансирования вузов Германии. Результаты. Результатом исследования стало определение главных внешних и внутренних факторов эффективности образовательного менеджмента Германии. Выводы и обсуждение. Научная новизна заключается в определении главных внутренних и внешних факторов эффективности менеджмента высшего образования Германии. Практическое значение полученных результатов проявляется в возможности использования передовых идей немецкого опыта в реформировании отечественного образовательного менеджмента. Actuality. Human capital is an outstanding factor in any country’s competitiveness. This fact affirms the decisive role of education in the raise of country’s economic and social prosperity. Reforming of domestic higher education system is carried out in the direction of new educational management support, universities management and scientific activity financing. Germany’s experience as a country with one of the best in the world higher education system is of interest for us. Purpose and methods. On the basis of German’s studying, Ukrainian and Russian scientists’ scientific works to define the main factors of German higher education management efficiency with the aim of further creative usage of German experience progressive ideas in the sphere of higher education in Ukraine. Methods of research are comparative analysis and synthesis for the defining of educational management reforming contest in the higher education of Germany; concretization, generalization and systematization of scientific works on the research subject for the definition of essence of structural reforms and reforms in the field of educational management and financing of German universities. Results. Research result is the definition of main external and internal factors of educational management efficiency. Conclusions and discussions. Scientific originality lies in defining main internal and external factors of higher education management efficiency in Germany. Practical essence of obtained results is identified in the opportunity of the usage of main ideas of German experience in educational management reforming. Актуальність. Людський капітал є визначним чинником конкурентоздатності країни. Це утверджує вирішальну роль освіти в піднесенні економічного та соціального добробуту країни. Реформування вітчизняної системи вищої освіти здійснюється у напрямі забезпечення нового освітнього менеджменту й управління вищими навчальними закладами та фінансування наукової діяльності. Досвід Німеччини як країни з однією із кращих у світі системою вищої освіти в цьому питанні становить для нас неабиякий інтерес. Мета і методи. На основі вивчення наукових праць німецьких, українських і російських науковців визначити головні чинники ефективності менеджменту вищої освіти Німеччини з метою подальшого творчого використання прогресивних ідей німецького досвіду в галузі вищої освіти України. Методи дослідження – порівняльний аналіз і синтез для визначення змісту реформування освітнього менеджменту у вищій освіті Німеччини; конкретизація, узагальнення й систематизація наукових концепцій із досліджуваної проблеми для визначення сутності структурних реформ і реформ у галузі освітнього менеджменту та фінансування вишів Німеччини. Результати. Результатом дослідження стало окреслення головних зовнішніх і внутрішніх чинників ефективності освітнього менеджменту Німеччини. Висновки та обговорення. Наукова новизна полягає у визначенні головних внутрішніх і зовнішніх чинників ефективності менеджменту вищої освіти Німеччини. Практичне значення одержаних результатів виявляється в можливості використання передових ідей німецького досвіду в реформуванні вітчизняного освітнього менеджменту.

Actuality. Today, educational institutions are actively implementing distance learning tools. These solutions provide the availability of educational information and the convenience of obtaining it. Do not use these tools means staying on the sidelines of progress. Purpose and methods. The purpose of the paper is to identify the possibilities of using distance learning tools for future managers, taking into account the specifics of the socio-cultural sphere. We used empirical and systematic approaches, methods of analysis and synthesis, according to which the structure of the teaching-methodical complex for distance learning was proposed in the interconnection of its main elements and the identification of specific factors important for the preparation of managers of the socio-cultural sphere. Results. The main results of the study are to identify the prerequisites and prove the need to use the elements of distance learning in the process of training specialists-managers to ensure their maximum adaptability to the conditions of training and further implementation of the acquired competencies. Conclusions and discussion. The use of distance learning tools ensures the availability of knowledge, the comfort of their obtaining and are not inferior to other forms of learning. In the future, the methodology for the development of teaching materials for distance learning will be considered. The scientific novelty of the results is that for the first time the structure of the educational-methodical complex was introduced, taking into account the specifics of the activity of the manager of the socio-cultural sphere; further developed a decision on the application of the modular system in the professional training of specialists. The practical value lies in the possibility of applying our suggestions in the training of service managers. Актуальность. Сегодня учебные институты активно внедряют средства дистанционного обучения. Эти решения обеспечивают доступность учебной информации и удобство ее получения. Не использовать данные средства – значит оставаться на обочине прогресса. Цель и методы. Цель статьи заключается в выявлении возможностей использования средств дистанционного обучения будущих менеджеров с учетом специфики социокультурной сферы. Нами использованы эмпирический и системный подходы, методы анализа и синтеза, согласно которым предложена структура учебно-методического комплекса для дистанционного обучения во взаимосвязи его основных элементов и выделении специфических факторов, важных для подготовки менеджеров социокультурной сферы. Результаты. Основные результаты исследования заключаются в выявлении предпосылок и доведении необходимости применения элементов дистанционного обучения в процессе подготовки специалистов-управленцев для обеспечения их максимальной адаптивности к условиям обучения и дальнейшей реализации приобретенных компетенций. Выводы и обсуждение. Использование средств дистанционного обучения обеспечивает доступность знаний, комфортность их получения и ничем не уступает другим формам обучения. В дальнейшем будут рассматриваться вопросы методики разработки учебных материалов для дистанционного обучения. Научная новизна в том, что впервые выдвинуто структуру учебно-методического комплекса с учетом специфики деятельности менеджера социокультурной сферы; получено дальнейшее развитие решения о применении модульной системы в профессиональной подготовке специалистов. Практическое значение состоит в возможностях применения наших предложений в подготовке менеджеров сферы услуг. Актуальність. Сьогодні навчальні інституції активно впроваджують засоби дистанційного навчання. Ці рішення забезпечують доступність навчальної інформації та зручність її отримання. Не використовувати дані засоби – означає залишатися на узбіччі прогресу. Мета і методи. Мета статті полягає у виявленні можливостей використання засобів дистанційного навчання майбутніх менеджерів з урахуванням специфіки соціокультурної сфери. Нами використано емпіричний і системний підходи, методи аналізу та синтезу, згідно з якими запропоновано структуру навчально-методичного комплексу для дистанційного навчання у взаємозв’язку його основних елементів і виокремленні специфічних чинників, важливих для підготовки менеджерів соціокультурної сфери. Результати. Основні результати дослідження полягають у виявленні передумов і доведенні необхідності застосування елементів дистанційного навчання у процесі підготовки фахівців-управлінців для забезпечення їхньої максимальної адаптивності до умов навчання та подальшої реалізації набутих компетентностей. Висновки та обговорення. Використання засобів дистанційного навчання забезпечує доступність знань, комфортність їх одержання і нічим не поступається іншим формам навчання. Надалі розглядатимуться питання методики розробки навчальних матеріалів для дистанційного навчання. Наукова новизна результатів у тому, що вперше висунуто структуру навчально-методичного комплексу з урахуванням специфіки діяльності менеджера соціокультурної сфери; одержано подальший розвиток рішення щодо застосування модульної системи у професійній підготовці фахівців. Практичне значення полягає в можливостях застосування наших пропозицій у підготовці менеджерів сфери послуг.

Actuality. Relevance is conditioned by the demand for the manager training who are capable to solve tasks at the level of modern requirements for managing project activities in the socio-cultural sphere. Purpose and methods. The aim is to determine the peculiarities of forming the psychological readiness of the future manager to manage the project activity, as well as to establish its relationship with the success of this activity and the professionalism of the manager. Methods of research: analysis and generalization of general theoretical positions on management theories, in particular project activity, separate aspects of psychological readiness of managers for professional activity; the classification and systematization of the components of the structure of the manager's psychological readiness for project management. Results. The essence of psychological manager readiness for project management has been determined; its main components; qualities that can characterize it; components of the mechanism of its formation. The personal factors of efficient functioning of the project management system management system are singled out. Conclusions and discussion. The complexity and multidimensionality of the structure of the psychological readiness of future managers for project management with such functionally interconnected and interdependent components as value-motivational, cognitive-evaluative, operative-reflexive, personally affective. Scientific novelty consists in revealing the relationship of the specified readiness with the factors of effective functioning of the project management system. The research results provide opportunities for defining a set of measures to optimize the psychological readiness for professional activity in the learning process, as well as identifying the indicators of the formation of the future manager's psychological readiness for project management. Актуальность обусловлена необходимостью подготовки менеджеров, способных решить поставленные задачи на уровне современных требований к управлению проектной деятельностью в социокультурной сфере. Цель и методы. Цель состоит в определении особенностей формирования психологической готовности будущего менеджера к управлению проектной деятельностью, а также в установлении ее взаимосвязи с успешностью этой деятельности и профессионализмом менеджера. Методы исследования: анализ и обобщение общетеоретических положений в теориях управления, в частности проектной деятельностью, отдельных аспектов психологической готовности менеджеров к профессиональной деятельности; классификация и систематизация составляющих структуры психологической готовности менеджера к управлению проектами. Результаты. Определена сущность психологической готовности менеджера к управлению проектами; ее основные составляющие; характеризующие ее качества; компоненты механизма ее формирования. Выделены личностные факторы эффективного функционирования системы управления проектной деятельностью. Выводы и обсуждение. Раскрыта сложность и многоаспектность структуры психологической готовности будущих менеджеров к управлению проектами с такими функционально связанными между собой и взаимообусловленными компонентами, как ценностно-мотивационный, когнитивно-оценочный, операционно-рефлексивный, личностно-аффективный. Научная новизна заключается в выявлении взаимосвязи обозначенной готовности с факторами эффективного функционирования системы управления проектной деятельностью. Результаты исследования дают возможности для определения комплекса мероприятий по оптимизации психологической готовности к профессиональной деятельности в процессе обучения, а также выявление показателей сформированности психологической готовности будущего менеджера к управлению проектной деятельностью. Актуальність зумовлена необхідністю підготовки менеджерів, здатних вирішити поставлені завдання на рівні сучасних вимог до управління проектною діяльністю у соціокультурній сфері. Мета і методи. Мета полягає у визначенні особливостей формування психологічної готовності майбутнього менеджера до управління проектною діяльністю, а також у встановленні її взаємозв’язку з успішністю цієї діяльності та професіоналізмом менеджера. Методи дослідження: аналіз та узагальнення загальнотеоретичних положень із теорій управління, зокрема проектною діяльністю, окремих аспектів психологічної готовності менеджерів до професійної діяльності; класифікація та систематизація складових структури психологічної готовності менеджера до управління проектами. Результати. Визначено сутність психологічної готовності менеджера до управління проектами; її основні складові; якості, що можуть її характеризувати; компоненти механізму її формування. Виокремлено особистісні фактори ефективного функціонування системи управління проектною діяльністю. Висновки та обговорення. Розкрито складність і багатоаспектність структури психологічної готовності майбутніх менеджерів до управління проектами з такими функціонально пов’язаними між собою та взаємозумовленими компонентами, як ціннісно-мотиваційний, когнітивно-оцінний, операційно-рефлексивний, особистісно-афективний. Наукова новизна полягає у виявленні взаємозв’язку означеної готовності з факторами ефективного функціонування системи управління проектною діяльністю. Результати дослідження надають можливості для визначення комплексу заходів щодо оптимізації психологічної готовності до професійної діяльності у процесі навчання, а також виявлення показників сформованості психологічної готовності майбутнього менеджера до управління проектною діяльністю.

Actuality. Relevance of the article is conditioned by the necessity to analyze the components of the demand for cultural events in Ukraine, produced by museums, and which can now function as cultural industries and produce an innovative competitive cultural product. Purpose and methods. The purpose of the article is to analyze the components of the formation of demand for cultural events in Ukraine (taking museums as an example), which will make it possible to identify the features of demand formation and develop a marketing strategy for museums. In the framework of the research goal were used interdisciplinary, systemic, integrated and cultural studies approaches, as well as methods of typology, surveys, analysis and synthesis, comparative and empirical. Results. The results of the study are found in the deepening study of the process of forming sustainable demand for cultural events in Ukraine. The demand for cultural events, which are produced by cultural institutions, consist of two components: external, depends on the strategic directions of the cultural development in Ukraine; internal, which provides the introduction of strategic marketing and the revision of management models in cultural institutions, particularly in museums. Conclusions and discussions. The scientific novelty of the article is in the analysis of current trends in the demand for cultural events produced by Ukrainian cultural institutions, whose functioning depend on state funding. The results of the study demonstrate the importance of transforming the managerial component of museums and the implementation of the strategic marketing. The practical significance of the research results is found in using for cultural institutions, in particular for museums, in order to further deepen and develop a practice-oriented course on museum marketing and management. Актуальность темы исследования обусловлена необходимостью анализа составляющих формирования спроса на культурные ивенты в Украине, производителями которых являются музеи и которые сейчас могут функционировать как культурные индустрии и производить инновационный конкурентоспособный культурный продукт. Цель и методы. Цель статьи – анализ составляющих формирования спроса на культурные ивенты в Украине (на примере музеев), что позволит выявить особенности формирования спроса и разработать маркетинговую стратегию музеев. Применены междисциплинарный, системный, комплексный и культурологический подходы, а также методы типологизации, опросы, анализа и синтеза, сравнительный и эмпирический. Результаты исследования оказываются в углублении изучения процесса формирования устойчивого спроса на культурные ивенты в Украине. Спрос на культурные ивенты, производителями которых являются учреждения культуры, имеет две составляющие: внешнюю, зависящую от стратегических положений развития культуры в Украине; внутреннюю, которая предусматривает внедрение стратегического маркетинга и пересмотра управленческих моделей в учреждениях культуры, в частности музеях. Выводы и обсуждение. Научная новизна исследования заключается в определении тенденций формирования спроса на культурные ивенты в Украине, производителями которых являются зависимые от государственного финансирования учреждения культуры. Результаты исследования свидетельствуют о важности трансформации управленческой составляющей в деятельности музеев и внедрение стратегического маркетинга. Практическое значение результатов исследования состоит в использовании их учреждениями культуры, в частности музеями, с целью дальнейшего углубления и разработки практико-ориентированного курса по музейному маркетингу и менеджменту. Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю аналізу складових формування попиту на культурні івенти в Україні, виробниками яких є музеї, які наразі мають змогу функціонувати як культурні індустрії та продукувати інноваційний конкурентоздатний культурний продукт. Мета і методи. Мета статті – аналіз складових формування попиту на культурні івенти в Україні (на прикладі музеїв), що дозволить виявити особливості формування попиту й розробити маркетингову стратегію музеїв. Застосовано міждисциплінарний, системний, комплексний і культурологічний підходи, а також методи типологізації, опитування, аналізу і синтезу, порівняльний та емпіричний. Результати дослідження виявляються у поглибленні вивчення процесу формування сталого попиту на культурні івенти в Україні. Попит на культурні івенти, виробниками яких є заклади культури, має дві складові: зовнішню, що залежить від стратегічних положень розвитку культури в Україні; внутрішню, яка передбачає впровадження стратегічного маркетингу та перегляду управлінських моделей у закладах культури, зокрема музеях. Висновки та обговорення. Наукова новизна одержаних результатів полягає у визначенні тенденцій формування попиту на культурні івенти в Україні, виробниками яких є залежні від державного фінансування заклади культури. Результати дослідження свідчать про важливість трансформації управлінської складової в діяльності музеїв та впровадження стратегічного маркетингу. Практичне значення результатів дослідження виявляється у використанні їх закладами культури, зокрема музеями, з метою подальшого поглиблення й розробки практико-орієнтованого курсу з музейного маркетингу і менеджменту.

Actuality. The scientific and technological revolution and the globalization of the world objectively form the conditions for the society transition to a new social order, when network structures and interactions become the basis of life. However, the lack of comprehensive scientific developments regarding the formation of a management system that is adequate to the new realities of society, constrains these processes and slows down the dynamics of countries' development. Purposeand methods. The purpose of the article is to develop the theoretical foundations of the formation of a modern system of life-saving society management in the context of strengthening the globalization of the world and the emergence of a new social order. The methodological basis of the study is the dialectical principle of cognition, systemic, civilizational and synergetic approaches to the study of social phenomena, the fundamental provisions of the theory and history of society and the management of its subsystems. Results. The essence of organizations and their management in the conditions of becoming a post-industrial society has been revealed. The nature, structure and mechanism of functioning of network organizations have been investigated. The impossibility of further effective use of obsolete hierarchical structures and methods of management has been proved. The new management system for the conditions of globalized network society has been substantiated. Conclusions and discussion. The scientific novelty of the obtained results consists in: deep understanding the essence of the concepts of «organization» and «management»; Identifying trends in the changing environment of organizations in the transition to a post-industrial society; the substantiation of the methodological foundations of the formation of a modern system of life-saving management of a society. The practical significance of the obtained results has been manifested in the possibility of using them for solving a number of theoretical problems and developing recommendations for the timely adaptation of organizations to the new logic and trends in the development of society. Актуальность. Научно-техническая революция и глобализация мира объективно формируют условия перехода общества к новому социальному порядку, когда основой жизни становятся сетевые структуры и взаимодействия. Однако отсутствие комплексных научных разработок по формированию системы управления, адекватной новым реалиям общества, сдерживает эти процессы и замедляет динамику развития стран. Цель и методы. Цель статьи – развитие теоретических основ формирования современной системы управления жизнедеятельностью общества в условиях усиления глобализации мира и зарождения нового социального порядка. Методологической основой исследования является диалектический принцип познания, системный, цивилизационный и синергетический подходы к изучению общественных явлений, фундаментальные положения теории и истории общества и управления его подсистемами. Результаты. Раскрыта сущность организаций и их управления в условиях становления постиндустриального общества. Исследована природа, устройство и механизм функционирования сетевых организаций. Доказана невозможность дальнейшего эффективного использования устаревших иерархических структур и способов управления. Обоснована новая система управления для условий глобализированного сетевого общества. Выводы и обсуждение. Научная новизна исследования заключается в: углублении понимания сущности понятий «организация» и «управление»; выявлении тенденций изменения среды организаций при переходе к постиндустриальному обществу; обосновании методологических основ формирования современной системы управления жизнедеятельностью общества. Практическое значение полученных результатов проявляется в возможности использования их для решения ряда теоретических проблем и разработки рекомендаций по своевременной адаптации организаций к новой логике и тенденциям развития общества. Актуальність. Науково-технічна революція і глобалізація світу об’єктивно формують умови переходу суспільства до нового соціального порядку, коли основою життя стають мережеві структури та взаємодії. Проте відсутність комплексних наукових розробок щодо формування системи управління, адекватної новим реаліям суспільства, стримує ці процеси й уповільнює динаміку розвитку країн. Мета і методи. Мета статті – розвиток теоретичних основ формування сучасної системи управління життєдіяльністю суспільства в умовах посилення глобалізації світу та зародження нового соціального порядку. Методологічною основою дослідження є діалектичний принцип пізнання, системний, цивілізаційний і синергетичний підходи до вивчення суспільних явищ, фундаментальні положення теорії та історії суспільства й управління його підсистемами. Результати. Розкрито сутність організацій та їхнього управління в умовах становлення постіндустріального суспільства. Досліджено природу, устрій і механізм функціонування мережевих організацій. Доведено неможливість подальшого ефективного використання застарілих ієрархічних структур і способів управління. Обґрунтовано нову систему управління для умов глобалізованого мережевого суспільства. Висновки та обговорення. Наукова новизна одержаних результатів полягає у: поглибленні розуміння сутності понять «організація» і «управління»; виявленні тенденцій зміни середовища організацій при переході до постіндустріального суспільства; обґрунтуванні методологічних засад формування сучасної системи управління життєдіяльністю суспільства. Практичне значення одержаних результатів виявляється у можливості використання їх для вирішення низки теоретичних проблем та розроблення рекомендацій щодо вчасної адаптації організацій до нової логіки і тенденцій розвитку суспільства.