search
3 Research products
Relevance
arrow_drop_down

  • UA

  • image/svg+xml art designer at PLoS, modified by Wikipedia users Nina, Beao, JakobVoss, and AnonMoos Open Access logo, converted into svg, designed by PLoS. This version with transparent background. http://commons.wikimedia.org/wiki/File:Open_Access_logo_PLoS_white.svg art designer at PLoS, modified by Wikipedia users Nina, Beao, JakobVoss, and AnonMoos http://www.plos.org/
    Authors: Boyko, Olga; Svitaylo, Nina;

    Introduction. In the modern world, the university acquires new characteristics and functions, where traditional values are complemented by new ones which are connected with development of the regional community and entry to the international level. That is why the postmodern university should reorient its managerial and organizational levers. Purpose and methods. The purpose of the article is to consider the university as a driver of regional development through the analysis of its modern management. The study of postmodern university requires the use of multidisciplinary socio-cultural, structural and functional approaches and historical, analytical, comparative methods. Results. Universities that have always strived not only for knowledge for the sake of knowledge, but also for reproduction of knowledge for the sake of growth and strengthening of society well-being, must change the managerial paradigm. And such postmodern education institutions can be drivers of socio-economic development and scientific-educational potential. Conclusions and discussion. Modern universities have to become the growth points of the regions and take an active part in solving educational, socio-economic and cultural issues. Management of higher school should be aimed at ensuring its competitiveness both in the internal and external markets of educational services. The scientific novelty of the obtained results is to determine the factors of development of the postmodern university as a driver of growth of economy and socio-cultural sphere of the region. The practical significance of the obtained results is reflected in the possibility of using the idea of the university as a point of growth of the region and the country. Введение. В современном мире университет приобретает новые качества и функции, где традиционные дополняются новыми, которые связаны с развитием регионального содружества и выходом на международный уровень. И поэтому постмодерный университет должен переориентировать свои управленческо-организационные рычаги. Цель и методы. Целью статьи является рассмотрение университета как драйвера развития региона путем анализа его современного менеджмента. Исследование постмодерного университета требует использования междисциплинарного социокультурного, структурно-функционального подходов и исторического, аналитического, сравнительных методов. Результаты. Университеты, которые всегда стремились не только к знаниям ради знаний, но и к знаниям ради роста и укрепления благополучия общества, должны менять управленческую парадигму. И именно такие постмодерные образовательные заведения могут быть драйверами социально-экономического развития и научно-образовательного потенциала. Выводы и обсуждение. Университеты современности должны стать точками роста регионов и активно принимать участие в решении образовательных, социально-экономических, культурных вопросов. Менеджмент высшей школы должен быть направлен на обеспечение ее конкурентоспособности как на внутреннем, так и на внешнем рынках образовательных услуг. Научная новизна полученных результатов заключается в определении факторов развития постмодерного университета как драйвера роста экономики и социокультурной сферы региона. Практическое значение полученных результатов раскрывается в использовании идеи университета как точки роста региона и страны. Вступ. У сучасному світі університет набуває нових якостей і функцій, де традиційні доповнюються зовсім новими, які пов’язані з розвитком регіонального співтовариства та виходом на міжнародний рівень. І тому постмодерний університет повинен переорієнтувати свої управлінсько-організаційні важелі. Мета і методи. Метою статті є розгляд університету як драйвера розвитку регіону через аналіз його сучасного менеджменту. Дослідження постмодерного університету вимагає використання міждисциплінарного соціокультурного, структурно-функціонального підходів та історичного, аналітичного, порівняльного методів. Результати. Університети, які завжди прагнули не тільки до знань заради знань, а й до відтворення знань заради росту й укріплення благополуччя суспільства, повинні змінювати управлінську парадигму. І саме такі постмодерні освітні заклади можуть бути драйверами соціально-економічного розвитку та науково-освітнього потенціалу. Висновки та обговорення. Університети сучасності повинні стати точками росту регіонів і активно брати участь у вирішенні освітніх, соціально-економічних, культурних питань. Менеджмент вищої школи повинен бути направлений на забезпечення її конкурентоздатності як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках освітніх послуг. Наукова новизна одержаних результатів полягає у визначенні чинників розвитку постмодерного університету як драйвера зростання економіки і соціокультурної сфери регіону. Практичне значення одержаних результатів виявляється в можливості використання ідеї університету як точки росту регіону та країни.

    image/svg+xml art designer at PLoS, modified by Wikipedia users Nina, Beao, JakobVoss, and AnonMoos Open Access logo, converted into svg, designed by PLoS. This version with transparent background. http://commons.wikimedia.org/wiki/File:Open_Access_logo_PLoS_white.svg art designer at PLoS, modified by Wikipedia users Nina, Beao, JakobVoss, and AnonMoos http://www.plos.org/ Вісник Київського на...arrow_drop_down
    image/svg+xml art designer at PLoS, modified by Wikipedia users Nina, Beao, JakobVoss, and AnonMoos Open Access logo, converted into svg, designed by PLoS. This version with transparent background. http://commons.wikimedia.org/wiki/File:Open_Access_logo_PLoS_white.svg art designer at PLoS, modified by Wikipedia users Nina, Beao, JakobVoss, and AnonMoos http://www.plos.org/
    0
    citations0
    popularityAverage
    influenceAverage
    impulseAverage
    BIP!Powered by BIP!
    more_vert
  • image/svg+xml art designer at PLoS, modified by Wikipedia users Nina, Beao, JakobVoss, and AnonMoos Open Access logo, converted into svg, designed by PLoS. This version with transparent background. http://commons.wikimedia.org/wiki/File:Open_Access_logo_PLoS_white.svg art designer at PLoS, modified by Wikipedia users Nina, Beao, JakobVoss, and AnonMoos http://www.plos.org/
    Authors: Kovalenko, Yelena; Khlystun, Olena; Martynyshyn, Yaroslav;

    Introduction. The urgency of the humanism problem is conditioned by its great influence on the evolution of cultural and historical reality, a significant place in the society’s management, and the urgent need to create favorable conditions for self-preservation of human essence, a stable balance between man and nature, man and society. Purpose and methods. The purpose of the article is a theoretical analysis of humanism as a philosophical category and socio-cultural phenomenon in the society’s management, which will provide an opportunity to create a reliable methodological base for the construction of a humane society. The methodological basis of the study is the dialectical principle of cognition, systemic, historical, cultural approaches to the study of socio-cultural phenomena and processes in society. Results. The essence of humanism as a philosophical category, ideological paradigm and the management phenomenon has been revealed; the anthropological and sociocultural conditions of the humanistic ideas evolution have been investigated and the mental features of the cultural epochs that determine the originality of humanism forms and humanistic management have been revealed; the cultural-historical types of humanism, humanistic management and the potential of their synthesis in the modern world have been determined. Conclusions and discussions. Scientific novelty of the research results is to deepen the understanding of the humanism essence as a philosophical category and sociocultural phenomenon in the management of society’s life, as contradictory unity and mutual struggle of various humanistic opposites in the context of changing civilizational cycles, cultural and civilized differences. The practical significance of the obtained results is manifested in the possibility of their use in the management activity of society, as well as in the addition of scientific theory and philosophy of humanistic management with new provisions on humanism as the basis of modern management system. Введение. Актуальность проблемы гуманизма предопределяется его большим влиянием на эволюцию культурно-исторической реальности, значительным местом в управлении жизнедеятельностью общества, а также насущной потребностью создания благоприятных условий для самосохранения человеческой сущности, устойчивого равновесия между человеком и природой, человеком и социумом. Цель и методы. Цель статьи – теоретический анализ гуманизма как философской категории и социо-культурного феномена в управлении жизнедеятельностью общества, что предоставит возможность создания надежной методологической базы для конструирования гуманного социума. Методологической основой исследования является диалектический принцип познания, системный, исторический, культурологический подходы к изучению социокультурных явлений и процессов в обществе. Результаты. Раскрыта сущность гуманизма как философской категории, мировоззренческой парадигмы и феномена менеджмента; исследованы антропологические и социокультурные условия эволюции гуманистических представлений и выявлены ментальные особенности культурных эпох, определяющие своеобразие форм гуманизма и гуманистического менеджмента; определены культурно-исторические типы гуманизма, гуманистического менеджмента и потенциальные возможности их синтеза в современном мире. Выводы и обсуждение. Научная новизна результатов исследования заключается в углублении понимания сущности гуманизма как философской категории и социокультурного феномена в управлении жизнедеятельностью общества, как противоречивого единства и взаимоборьбы разнообразных гуманистических противоположностей в контексте изменения цивилизационных циклов, культурно-исторических эпох и усиления взаимозависимостей в социуме. Практическое значение полученных результатов раскрывается в возможности их использования в управленческой деятельности общества, а также в дополнении научной теории и философии гуманистического менеджмента новыми положениями о гуманизме как основе современной системы управления. Вступ. Актуальність проблеми гуманізму зумовлюється його великим впливом на еволюцію культурно-історичної реальності, значним місцем в управлінні життєдіяльністю суспільства, а також нагальною потребою створення сприятливих умов для самозбереження людської сутності, стійкої рівноваги між людиною і природою, людиною та соціумом. Мета і методи. Мета статті – теоретичний аналіз гуманізму як філософської категорії і соціокультурного феномену в управлінні життєдіяльністю суспільства, що надасть можливість створити надійну методологічну базу для конструювання гуманного соціуму. Методологічною основою дослідження є діалектичний принцип пізнання, системний, історичний, культурологічний підходи до вивчення соціокультурних явищ і процесів у суспільстві. Результати. Розкрито сутність гуманізму як філософської категорії, світоглядної парадигми та феномену менеджменту; досліджено антропологічні й соціокультурні умови еволюції гуманістичних уявлень і виявлено ментальні особливості культурних епох, що визначають своєрідність форм гуманізму та гуманістичного менеджменту; визначено культурно-історичні типи гуманізму, гуманістичного менеджменту й потенційні можливості їх синтезу в сучасному світі. Висновки та обговорення. Наукова новизна результатів дослідження полягає у поглибленні розуміння сутності гуманізму як філософської категорії і соціокультурного феномену в управлінні життєдіяльністю суспільства, як суперечливої єдності та взаємоборотьби різноманітних гуманістичних протилежностей у контексті змінення цивілізаційних циклів, культурно-історичних епох і посилення взаємозалежностей у соціумі. Практичне значення одержаних результатів виявляється у можливості їх використання в управлінській діяльності суспільства, а також у доповненні наукової теорії і філософії гуманістичного менеджменту новими положеннями про гуманізм як основу сучасної системи управління.

    image/svg+xml art designer at PLoS, modified by Wikipedia users Nina, Beao, JakobVoss, and AnonMoos Open Access logo, converted into svg, designed by PLoS. This version with transparent background. http://commons.wikimedia.org/wiki/File:Open_Access_logo_PLoS_white.svg art designer at PLoS, modified by Wikipedia users Nina, Beao, JakobVoss, and AnonMoos http://www.plos.org/ Вісник Київського на...arrow_drop_down
    image/svg+xml art designer at PLoS, modified by Wikipedia users Nina, Beao, JakobVoss, and AnonMoos Open Access logo, converted into svg, designed by PLoS. This version with transparent background. http://commons.wikimedia.org/wiki/File:Open_Access_logo_PLoS_white.svg art designer at PLoS, modified by Wikipedia users Nina, Beao, JakobVoss, and AnonMoos http://www.plos.org/
    0
    citations0
    popularityAverage
    influenceAverage
    impulseAverage
    BIP!Powered by BIP!
    more_vert
  • image/svg+xml art designer at PLoS, modified by Wikipedia users Nina, Beao, JakobVoss, and AnonMoos Open Access logo, converted into svg, designed by PLoS. This version with transparent background. http://commons.wikimedia.org/wiki/File:Open_Access_logo_PLoS_white.svg art designer at PLoS, modified by Wikipedia users Nina, Beao, JakobVoss, and AnonMoos http://www.plos.org/
    Authors: Batchenko, Liudmila; Honchar, Liliia; Blyzniuk, Iryna;

    Introduction. The relevance of the article is due to the current tendencies of rapid development of business processes and the search for universal and effective strategic mechanisms for more effective functioning of social-cultural sphere. Purpose and methods. The purpose of the article is to carry out a thorough theoretical analysis, systematization and generalization of scientific provisions on strategic management problems in order to find universal strategic solutions for enterprises in the context of tourism. Scientific analysis is carried out by methods of analysis and synthesis, situational, analytical, comparative and statistical. Results. The multifaceted views of scientists on the concept of “strategic alternatives” are considered. The statistical analysis of the dynamics of the development of the tourist services market in Ukraine is carried out. The role of strategic indicators in the activity of enterprises of the social-cultural sphere through the lens of tourism enterprise is investigated. The interdependence of strategic alternatives and strategic goals of enterprises is proved. Conclusions and discussion. Strategic indicators are one of the most important indicators of the activity of enterprises, the results of which most effectively demonstrate the effectiveness of implementing the current strategy or strategic alternatives. The criteria for selecting strategic indicators, which are universal and can be used by enterprises of different types in the social-cultural sphere, have been systematized. The scientific novelty lies in the argumentation of the interdependence of strategic alternatives and strategic goals on the example of the tourism industry enterprise and the modification of the multi criteria approach to the choice of strategic indicators of organizational and economic development of enterprises. The practical importance of the study in bringing in the level of specific methods and recommendations of a flexible, adaptive mechanism for the formation of strategic alternatives and their optimization. Введение. Актуальность статьи обусловлена современными тенденциями стремительного развития бизнес-процессов и поиском универсальных и действенных стратегических механизмов для более эффективного функционирования социокультурной сферы. Цель и методы. Целью статьи является осуществление основательного теоретического анализа, систематизация и обобщение научных положений по проблемам стратегического менеджмента в целях нахождения универсальных стратегических решений для предприятий в контексте деятельности туристической сферы. Научный анализ осуществлен методами анализа и синтеза, ситуационного, аналитического, сравнительного и статистического. Результаты. Рассмотрены многоаспектные взгляды ученых на становление понятия «стратегические альтернативы». Осуществлен статистический анализ динамики развития рынка туристических услуг в Украине. Исследована роль стратегических индикаторов в деятельности предприятий социокультурной сферы сквозь призму туристического предприятия. Доказана взаимозависимость стратегических альтернатив и стратегических целей предприятий. Выводы и обсуждение. Стратегические индикаторы – одни из важнейших показателей деятельности предприятий, результаты которых оптимально демонстрируют эффективность реализации действующей стратегии или стратегических альтернатив. Систематизированы критерии отбора стратегических индикаторов, которые являются универсальными и могут использоваться предприятиями разного типа в социокультурной сфере. Научная новизна заключается в аргументированности взаимозависимости стратегических альтернатив и стратегических целей на примере туристической отрасли и модифицировании поликритериального подхода к выбору стратегических индикаторов организационно-экономического развития предприятий. Практическое значение исследования проявляется в доведении до уровня конкретных методик и рекомендаций гибкого адаптивного механизма формирования стратегических альтернатив и их оптимизация. Вступ. Актуальність статті обумовлена сучасними тенденціями стрімкого розвитку бізнес-процесів і пошуком універсальних та дієвих стратегічних механізмів для більш ефективного функціонування соціокультурної сфери. Мета і методи. Метою статті є здійснення ґрунтовного теоретичного аналізу, систематизація і узагальнення наукових положень з проблем стратегічного менеджменту в цілях знаходження універсальних стратегічних рішень для підприємств у контексті діяльності туристичної сфери. Науковий аналіз здійснено методами аналізу та синтезу, ситуаційного, аналітичного, порівняльного і статистичного. Результати. Розглянуто багатоаспектні погляди науковців на становлення поняття «стратегічні альтернативи». Здійснено статистичний аналіз динаміки розвитку ринку туристичних послуг в Україні. Досліджено роль стратегічних індикаторів у діяльності підприємств соціокультурної сфери крізь призму туристичного підприємства. Доведено взаємозалежність стратегічних альтернатив і стратегічних цілей підприємств. Висновки та обговорення. Стратегічні індикатори – одні з найважливіших показників діяльності підприємств, результати яких оптимально демонструють ефективність реалізації діючої стратегії або ж стратегічних альтернатив. Систематизовано критерії відбору стратегічних індикаторів, що є універсальними і можуть використовуватись підприємствами різного типу в соціокультурній сфері. Наукова новизна полягає в аргументованості взаємозалежності стратегічних альтернатив і стратегічних цілей на прикладі підприємства туристичної галузі й модифікуванні полікритеріального підходу до вибору стратегічних індикаторів організаційно-економічного розвитку підприємств. Практичне значення дослідження виявляється в доведенні до рівня конкретних методик і рекомендацій гнучкого адаптивного механізму формування стратегічних альтернатив та їх оптимізація.

    image/svg+xml art designer at PLoS, modified by Wikipedia users Nina, Beao, JakobVoss, and AnonMoos Open Access logo, converted into svg, designed by PLoS. This version with transparent background. http://commons.wikimedia.org/wiki/File:Open_Access_logo_PLoS_white.svg art designer at PLoS, modified by Wikipedia users Nina, Beao, JakobVoss, and AnonMoos http://www.plos.org/ Вісник Київського на...arrow_drop_down
    image/svg+xml art designer at PLoS, modified by Wikipedia users Nina, Beao, JakobVoss, and AnonMoos Open Access logo, converted into svg, designed by PLoS. This version with transparent background. http://commons.wikimedia.org/wiki/File:Open_Access_logo_PLoS_white.svg art designer at PLoS, modified by Wikipedia users Nina, Beao, JakobVoss, and AnonMoos http://www.plos.org/
    0
    citations0
    popularityAverage
    influenceAverage
    impulseAverage
    BIP!Powered by BIP!
    more_vert
Powered by OpenAIRE graph
3 Research products
  • image/svg+xml art designer at PLoS, modified by Wikipedia users Nina, Beao, JakobVoss, and AnonMoos Open Access logo, converted into svg, designed by PLoS. This version with transparent background. http://commons.wikimedia.org/wiki/File:Open_Access_logo_PLoS_white.svg art designer at PLoS, modified by Wikipedia users Nina, Beao, JakobVoss, and AnonMoos http://www.plos.org/
    Authors: Boyko, Olga; Svitaylo, Nina;

    Introduction. In the modern world, the university acquires new characteristics and functions, where traditional values are complemented by new ones which are connected with development of the regional community and entry to the international level. That is why the postmodern university should reorient its managerial and organizational levers. Purpose and methods. The purpose of the article is to consider the university as a driver of regional development through the analysis of its modern management. The study of postmodern university requires the use of multidisciplinary socio-cultural, structural and functional approaches and historical, analytical, comparative methods. Results. Universities that have always strived not only for knowledge for the sake of knowledge, but also for reproduction of knowledge for the sake of growth and strengthening of society well-being, must change the managerial paradigm. And such postmodern education institutions can be drivers of socio-economic development and scientific-educational potential. Conclusions and discussion. Modern universities have to become the growth points of the regions and take an active part in solving educational, socio-economic and cultural issues. Management of higher school should be aimed at ensuring its competitiveness both in the internal and external markets of educational services. The scientific novelty of the obtained results is to determine the factors of development of the postmodern university as a driver of growth of economy and socio-cultural sphere of the region. The practical significance of the obtained results is reflected in the possibility of using the idea of the university as a point of growth of the region and the country. Введение. В современном мире университет приобретает новые качества и функции, где традиционные дополняются новыми, которые связаны с развитием регионального содружества и выходом на международный уровень. И поэтому постмодерный университет должен переориентировать свои управленческо-организационные рычаги. Цель и методы. Целью статьи является рассмотрение университета как драйвера развития региона путем анализа его современного менеджмента. Исследование постмодерного университета требует использования междисциплинарного социокультурного, структурно-функционального подходов и исторического, аналитического, сравнительных методов. Результаты. Университеты, которые всегда стремились не только к знаниям ради знаний, но и к знаниям ради роста и укрепления благополучия общества, должны менять управленческую парадигму. И именно такие постмодерные образовательные заведения могут быть драйверами социально-экономического развития и научно-образовательного потенциала. Выводы и обсуждение. Университеты современности должны стать точками роста регионов и активно принимать участие в решении образовательных, социально-экономических, культурных вопросов. Менеджмент высшей школы должен быть направлен на обеспечение ее конкурентоспособности как на внутреннем, так и на внешнем рынках образовательных услуг. Научная новизна полученных результатов заключается в определении факторов развития постмодерного университета как драйвера роста экономики и социокультурной сферы региона. Практическое значение полученных результатов раскрывается в использовании идеи университета как точки роста региона и страны. Вступ. У сучасному світі університет набуває нових якостей і функцій, де традиційні доповнюються зовсім новими, які пов’язані з розвитком регіонального співтовариства та виходом на міжнародний рівень. І тому постмодерний університет повинен переорієнтувати свої управлінсько-організаційні важелі. Мета і методи. Метою статті є розгляд університету як драйвера розвитку регіону через аналіз його сучасного менеджменту. Дослідження постмодерного університету вимагає використання міждисциплінарного соціокультурного, структурно-функціонального підходів та історичного, аналітичного, порівняльного методів. Результати. Університети, які завжди прагнули не тільки до знань заради знань, а й до відтворення знань заради росту й укріплення благополуччя суспільства, повинні змінювати управлінську парадигму. І саме такі постмодерні освітні заклади можуть бути драйверами соціально-економічного розвитку та науково-освітнього потенціалу. Висновки та обговорення. Університети сучасності повинні стати точками росту регіонів і активно брати участь у вирішенні освітніх, соціально-економічних, культурних питань. Менеджмент вищої школи повинен бути направлений на забезпечення її конкурентоздатності як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках освітніх послуг. Наукова новизна одержаних результатів полягає у визначенні чинників розвитку постмодерного університету як драйвера зростання економіки і соціокультурної сфери регіону. Практичне значення одержаних результатів виявляється в можливості використання ідеї університету як точки росту регіону та країни.

    image/svg+xml art designer at PLoS, modified by Wikipedia users Nina, Beao, JakobVoss, and AnonMoos Open Access logo, converted into svg, designed by PLoS. This version with transparent background. http://commons.wikimedia.org/wiki/File:Open_Access_logo_PLoS_white.svg art designer at PLoS, modified by Wikipedia users Nina, Beao, JakobVoss, and AnonMoos http://www.plos.org/ Вісник Київського на...arrow_drop_down
    image/svg+xml art designer at PLoS, modified by Wikipedia users Nina, Beao, JakobVoss, and AnonMoos Open Access logo, converted into svg, designed by PLoS. This version with transparent background. http://commons.wikimedia.org/wiki/File:Open_Access_logo_PLoS_white.svg art designer at PLoS, modified by Wikipedia users Nina, Beao, JakobVoss, and AnonMoos http://www.plos.org/
    0
    citations0
    popularityAverage
    influenceAverage
    impulseAverage
    BIP!Powered by BIP!
    more_vert
  • image/svg+xml art designer at PLoS, modified by Wikipedia users Nina, Beao, JakobVoss, and AnonMoos Open Access logo, converted into svg, designed by PLoS. This version with transparent background. http://commons.wikimedia.org/wiki/File:Open_Access_logo_PLoS_white.svg art designer at PLoS, modified by Wikipedia users Nina, Beao, JakobVoss, and AnonMoos http://www.plos.org/
    Authors: Kovalenko, Yelena; Khlystun, Olena; Martynyshyn, Yaroslav;

    Introduction. The urgency of the humanism problem is conditioned by its great influence on the evolution of cultural and historical reality, a significant place in the society’s management, and the urgent need to create favorable conditions for self-preservation of human essence, a stable balance between man and nature, man and society. Purpose and methods. The purpose of the article is a theoretical analysis of humanism as a philosophical category and socio-cultural phenomenon in the society’s management, which will provide an opportunity to create a reliable methodological base for the construction of a humane society. The methodological basis of the study is the dialectical principle of cognition, systemic, historical, cultural approaches to the study of socio-cultural phenomena and processes in society. Results. The essence of humanism as a philosophical category, ideological paradigm and the management phenomenon has been revealed; the anthropological and sociocultural conditions of the humanistic ideas evolution have been investigated and the mental features of the cultural epochs that determine the originality of humanism forms and humanistic management have been revealed; the cultural-historical types of humanism, humanistic management and the potential of their synthesis in the modern world have been determined. Conclusions and discussions. Scientific novelty of the research results is to deepen the understanding of the humanism essence as a philosophical category and sociocultural phenomenon in the management of society’s life, as contradictory unity and mutual struggle of various humanistic opposites in the context of changing civilizational cycles, cultural and civilized differences. The practical significance of the obtained results is manifested in the possibility of their use in the management activity of society, as well as in the addition of scientific theory and philosophy of humanistic management with new provisions on humanism as the basis of modern management system. Введение. Актуальность проблемы гуманизма предопределяется его большим влиянием на эволюцию культурно-исторической реальности, значительным местом в управлении жизнедеятельностью общества, а также насущной потребностью создания благоприятных условий для самосохранения человеческой сущности, устойчивого равновесия между человеком и природой, человеком и социумом. Цель и методы. Цель статьи – теоретический анализ гуманизма как философской категории и социо-культурного феномена в управлении жизнедеятельностью общества, что предоставит возможность создания надежной методологической базы для конструирования гуманного социума. Методологической основой исследования является диалектический принцип познания, системный, исторический, культурологический подходы к изучению социокультурных явлений и процессов в обществе. Результаты. Раскрыта сущность гуманизма как философской категории, мировоззренческой парадигмы и феномена менеджмента; исследованы антропологические и социокультурные условия эволюции гуманистических представлений и выявлены ментальные особенности культурных эпох, определяющие своеобразие форм гуманизма и гуманистического менеджмента; определены культурно-исторические типы гуманизма, гуманистического менеджмента и потенциальные возможности их синтеза в современном мире. Выводы и обсуждение. Научная новизна результатов исследования заключается в углублении понимания сущности гуманизма как философской категории и социокультурного феномена в управлении жизнедеятельностью общества, как противоречивого единства и взаимоборьбы разнообразных гуманистических противоположностей в контексте изменения цивилизационных циклов, культурно-исторических эпох и усиления взаимозависимостей в социуме. Практическое значение полученных результатов раскрывается в возможности их использования в управленческой деятельности общества, а также в дополнении научной теории и философии гуманистического менеджмента новыми положениями о гуманизме как основе современной системы управления. Вступ. Актуальність проблеми гуманізму зумовлюється його великим впливом на еволюцію культурно-історичної реальності, значним місцем в управлінні життєдіяльністю суспільства, а також нагальною потребою створення сприятливих умов для самозбереження людської сутності, стійкої рівноваги між людиною і природою, людиною та соціумом. Мета і методи. Мета статті – теоретичний аналіз гуманізму як філософської категорії і соціокультурного феномену в управлінні життєдіяльністю суспільства, що надасть можливість створити надійну методологічну базу для конструювання гуманного соціуму. Методологічною основою дослідження є діалектичний принцип пізнання, системний, історичний, культурологічний підходи до вивчення соціокультурних явищ і процесів у суспільстві. Результати. Розкрито сутність гуманізму як філософської категорії, світоглядної парадигми та феномену менеджменту; досліджено антропологічні й соціокультурні умови еволюції гуманістичних уявлень і виявлено ментальні особливості культурних епох, що визначають своєрідність форм гуманізму та гуманістичного менеджменту; визначено культурно-історичні типи гуманізму, гуманістичного менеджменту й потенційні можливості їх синтезу в сучасному світі. Висновки та обговорення. Наукова новизна результатів дослідження полягає у поглибленні розуміння сутності гуманізму як філософської категорії і соціокультурного феномену в управлінні життєдіяльністю суспільства, як суперечливої єдності та взаємоборотьби різноманітних гуманістичних протилежностей у контексті змінення цивілізаційних циклів, культурно-історичних епох і посилення взаємозалежностей у соціумі. Практичне значення одержаних результатів виявляється у можливості їх використання в управлінській діяльності суспільства, а також у доповненні наукової теорії і філософії гуманістичного менеджменту новими положеннями про гуманізм як основу сучасної системи управління.

    image/svg+xml art designer at PLoS, modified by Wikipedia users Nina, Beao, JakobVoss, and AnonMoos Open Access logo, converted into svg, designed by PLoS. This version with transparent background. http://commons.wikimedia.org/wiki/File:Open_Access_logo_PLoS_white.svg art designer at PLoS, modified by Wikipedia users Nina, Beao, JakobVoss, and AnonMoos http://www.plos.org/ Вісник Київського на...arrow_drop_down
    image/svg+xml art designer at PLoS, modified by Wikipedia users Nina, Beao, JakobVoss, and AnonMoos Open Access logo, converted into svg, designed by PLoS. This version with transparent background. http://commons.wikimedia.org/wiki/File:Open_Access_logo_PLoS_white.svg art designer at PLoS, modified by Wikipedia users Nina, Beao, JakobVoss, and AnonMoos http://www.plos.org/
    0
    citations0
    popularityAverage
    influenceAverage
    impulseAverage
    BIP!Powered by BIP!
    more_vert
  • image/svg+xml art designer at PLoS, modified by Wikipedia users Nina, Beao, JakobVoss, and AnonMoos Open Access logo, converted into svg, designed by PLoS. This version with transparent background. http://commons.wikimedia.org/wiki/File:Open_Access_logo_PLoS_white.svg art designer at PLoS, modified by Wikipedia users Nina, Beao, JakobVoss, and AnonMoos http://www.plos.org/
    Authors: Batchenko, Liudmila; Honchar, Liliia; Blyzniuk, Iryna;

    Introduction. The relevance of the article is due to the current tendencies of rapid development of business processes and the search for universal and effective strategic mechanisms for more effective functioning of social-cultural sphere. Purpose and methods. The purpose of the article is to carry out a thorough theoretical analysis, systematization and generalization of scientific provisions on strategic management problems in order to find universal strategic solutions for enterprises in the context of tourism. Scientific analysis is carried out by methods of analysis and synthesis, situational, analytical, comparative and statistical. Results. The multifaceted views of scientists on the concept of “strategic alternatives” are considered. The statistical analysis of the dynamics of the development of the tourist services market in Ukraine is carried out. The role of strategic indicators in the activity of enterprises of the social-cultural sphere through the lens of tourism enterprise is investigated. The interdependence of strategic alternatives and strategic goals of enterprises is proved. Conclusions and discussion. Strategic indicators are one of the most important indicators of the activity of enterprises, the results of which most effectively demonstrate the effectiveness of implementing the current strategy or strategic alternatives. The criteria for selecting strategic indicators, which are universal and can be used by enterprises of different types in the social-cultural sphere, have been systematized. The scientific novelty lies in the argumentation of the interdependence of strategic alternatives and strategic goals on the example of the tourism industry enterprise and the modification of the multi criteria approach to the choice of strategic indicators of organizational and economic development of enterprises. The practical importance of the study in bringing in the level of specific methods and recommendations of a flexible, adaptive mechanism for the formation of strategic alternatives and their optimization. Введение. Актуальность статьи обусловлена современными тенденциями стремительного развития бизнес-процессов и поиском универсальных и действенных стратегических механизмов для более эффективного функционирования социокультурной сферы. Цель и методы. Целью статьи является осуществление основательного теоретического анализа, систематизация и обобщение научных положений по проблемам стратегического менеджмента в целях нахождения универсальных стратегических решений для предприятий в контексте деятельности туристической сферы. Научный анализ осуществлен методами анализа и синтеза, ситуационного, аналитического, сравнительного и статистического. Результаты. Рассмотрены многоаспектные взгляды ученых на становление понятия «стратегические альтернативы». Осуществлен статистический анализ динамики развития рынка туристических услуг в Украине. Исследована роль стратегических индикаторов в деятельности предприятий социокультурной сферы сквозь призму туристического предприятия. Доказана взаимозависимость стратегических альтернатив и стратегических целей предприятий. Выводы и обсуждение. Стратегические индикаторы – одни из важнейших показателей деятельности предприятий, результаты которых оптимально демонстрируют эффективность реализации действующей стратегии или стратегических альтернатив. Систематизированы критерии отбора стратегических индикаторов, которые являются универсальными и могут использоваться предприятиями разного типа в социокультурной сфере. Научная новизна заключается в аргументированности взаимозависимости стратегических альтернатив и стратегических целей на примере туристической отрасли и модифицировании поликритериального подхода к выбору стратегических индикаторов организационно-экономического развития предприятий. Практическое значение исследования проявляется в доведении до уровня конкретных методик и рекомендаций гибкого адаптивного механизма формирования стратегических альтернатив и их оптимизация. Вступ. Актуальність статті обумовлена сучасними тенденціями стрімкого розвитку бізнес-процесів і пошуком універсальних та дієвих стратегічних механізмів для більш ефективного функціонування соціокультурної сфери. Мета і методи. Метою статті є здійснення ґрунтовного теоретичного аналізу, систематизація і узагальнення наукових положень з проблем стратегічного менеджменту в цілях знаходження універсальних стратегічних рішень для підприємств у контексті діяльності туристичної сфери. Науковий аналіз здійснено методами аналізу та синтезу, ситуаційного, аналітичного, порівняльного і статистичного. Результати. Розглянуто багатоаспектні погляди науковців на становлення поняття «стратегічні альтернативи». Здійснено статистичний аналіз динаміки розвитку ринку туристичних послуг в Україні. Досліджено роль стратегічних індикаторів у діяльності підприємств соціокультурної сфери крізь призму туристичного підприємства. Доведено взаємозалежність стратегічних альтернатив і стратегічних цілей підприємств. Висновки та обговорення. Стратегічні індикатори – одні з найважливіших показників діяльності підприємств, результати яких оптимально демонструють ефективність реалізації діючої стратегії або ж стратегічних альтернатив. Систематизовано критерії відбору стратегічних індикаторів, що є універсальними і можуть використовуватись підприємствами різного типу в соціокультурній сфері. Наукова новизна полягає в аргументованості взаємозалежності стратегічних альтернатив і стратегічних цілей на прикладі підприємства туристичної галузі й модифікуванні полікритеріального підходу до вибору стратегічних індикаторів організаційно-економічного розвитку підприємств. Практичне значення дослідження виявляється в доведенні до рівня конкретних методик і рекомендацій гнучкого адаптивного механізму формування стратегічних альтернатив та їх оптимізація.

    image/svg+xml art designer at PLoS, modified by Wikipedia users Nina, Beao, JakobVoss, and AnonMoos Open Access logo, converted into svg, designed by PLoS. This version with transparent background. http://commons.wikimedia.org/wiki/File:Open_Access_logo_PLoS_white.svg art designer at PLoS, modified by Wikipedia users Nina, Beao, JakobVoss, and AnonMoos http://www.plos.org/ Вісник Київського на...arrow_drop_down
    image/svg+xml art designer at PLoS, modified by Wikipedia users Nina, Beao, JakobVoss, and AnonMoos Open Access logo, converted into svg, designed by PLoS. This version with transparent background. http://commons.wikimedia.org/wiki/File:Open_Access_logo_PLoS_white.svg art designer at PLoS, modified by Wikipedia users Nina, Beao, JakobVoss, and AnonMoos http://www.plos.org/
    0
    citations0
    popularityAverage
    influenceAverage
    impulseAverage
    BIP!Powered by BIP!
    more_vert
Powered by OpenAIRE graph