• SK close

Introduction. Trust is becoming one of the serious problems of university education, both in terms of the quality of education itself and in terms of the quality of knowledge, skills and competences that students and graduates acquire. Based on the level of perceived trust, students decide how strong and persistent their pro-social motivation will be, i.e. their perception of fairness and helpfulness and, above all, the extent to which students will be willing to apply these attributes towards others. Purpose and methods. With the use of analysis, synthesis, comparison, abstraction, generalization, induction, deduction, modeling, etc., the purpose of the paper is to study trust of higher education students closely related to the topic of fair and helping behavior. All of these three phenomena are investigated from both perspectives: passive (in situations when they are received by a student from other entities) and active (in situations when they are actively performed by the student and are addressed toward the others). The empirical part presents the results of a questionnaire survey performed on n = 405 Japan students and n = 443 Slovak students, intended to find possible interrelations in their opinions regarding the general trust, fairness and helpfulness. Results. In the question aimed at expressing the opinion whether people can be trusted, or people cannot be too careful, as many as 68.89 % of Japanese and 66.82 % of Slovak respondents opted for the latter. 81.72 % of Slovak and 69.14% of Japan respondents preferred the opinion that people try to be fair. In the field of providing help, two thirds of the respondents (65.01 % and 69.63 %) expressed that people are generally mostly just looking out for themselves. Conclusions and discussions. The novelty of the paper stems from its theoretical, empirical as well as discussion part which confirm that it is useful to search the university students’ trust, fairness and help from the viewpoint of mutual dependences existing between them. The perceived trust influences the extent and quality of furtherly applied trust, fairness and helpfulness; the perceived fairness predetermines the furtherly applied fairness, trust and helpfulness, and simultaneously, the help taken from others build the student’s helpfulness, trust & trustworthiness, and fairness. Введение. Доверие становится одной из серьезных проблем университетского образования как с точки зрения качества самого образования, так и с точки зрения знаний, умений и навыков, которые получают студенты и выпускники. Исходя из уровня воспринятого доверия, ученики решают, насколько сильной и настойчивой будет их социальная мотивация, то есть восприятие справедливости и помощи, и, прежде всего, мера, до которой студенты будут готовы применять эти признаки по отношению к другим. Цель и методы. С использованием методов анализа, синтеза, сравнения, абстрагирования, обобщения, индукции, дедукции, моделирования и т. д. целью работы является изучение доверия студентов высшей школы, тесно связанных с темой справедливого и готового к помощи поведения. Все эти три явления исследуются с обеих точек зрения: пассивной (в ситуациях, когда их получает студент от других студентов) и активной (в ситуациях, когда их активно выполняет студент и обращается к другим). В эмпирической части представлены результаты опроса, проведенного у n = 405 японских студентов и n = 443 словацких студентов, предназначенных для поиска возможных взаимосвязей в их мнении относительно общего доверия, справедливости и полезности. Результаты. В вопросе, направленном на выражение мнения, можно людям доверять, или люди не могут быть слишком осторожными, аж 68,89 % японцев и 66,82 % словацких респондентов отдали предпочтение последнему. 81,72 % словацких и 69,14 % опрошенных Японии предпочли мнение, что люди пытаются быть справедливыми. В сфере оказания помощи две трети респондентов (65,01 % и 69,63 %) высказались, что люди, как правило, просто ищут себя. Выводы и обсуждение. Новизна работы вытекает из ее теоретической, эмпирической, а также дискуссионной части, которая подтверждает, что студентам университета полезно искать доверие, справедливость и помощь с точки зрения взаимных зависимостей между ними. Воспринимаемое доверие влияет на степень и качество дальнейшего доверия, справедливости и доброжелательности; воспринимаемая справедливость ведет к дальнейшему применению справедливости, доверия и доброжелательности, и одновременно помощь, полученная от других, способствует развитию доброжелательности, доверия и надежности студента и справедливости. Вступ. Довіра стає однією із серйозних проблем університетської освіти як із точки зору якості самої освіти, так і з точки зору якості знань, умінь та навичок, які здобувають студенти й випускники. Виходячи з рівня сприйнятої довіри, учні вирішують, наскільки сильною і наполегливою буде їхня соціальна мотивація, тобто сприйняття справедливості й допомоги, і передусім міра, до якої студенти будуть готові застосовувати ці ознаки по відношенню до інших. Мета і методи. З використанням методів аналізу, синтезу, порівняння, абстрагування, узагальнення, індукції, дедукції, моделювання тощо метою роботи є вивчення довіри студентів вищої школи, тісно пов’язаних із темою справедливої та готової до допомоги поведінки. Усі ці три явища досліджуються з обох точок зору: пасивної (у ситуаціях, коли їх отримує студент від інших осіб) та активної (у ситуаціях, коли їх активно виконує студент і звертається до інших осіб). В емпіричній частині представлені результати опитування, проведеного у n = 405 японських студентів та n = 443 словацьких студентів, призначених для пошуку можливих взаємозв’язків у їхній думці щодо загальної довіри, справедливості та доброзичливості. Результати. У запитанні, спрямованому на висловлення думки, чи можна людям довіряти або люди не можуть бути занадто обережними, аж 68,89 % японців та 66,82 % словацьких респондентів віддали перевагу останньому. 81,72 % словацьких та 69,14 % опитаних Японії віддали перевагу думці, що люди намагаються бути справедливими. У сфері надання допомоги дві третини респондентів (65,01 % та 69,63 %) висловилися, що люди, як правило, просто шукають себе. Висновки та обговорення. Новизна роботи випливає з її теоретичної, емпіричної, а також дискусійної частини, яка підтверджує, що студентам університету корисно шукати довіру, справедливість та допомогу з огляду на взаємні залежності між ними. Сприйнята довіра впливає на ступінь і якість подальшої довіри, справедливості й доброзичливості; сприйнята справедливість зумовлює подальше застосування справедливості, довіри та доброзичливості, і одночасно допомога, отримана від інших, сприяє розвитку доброзичливості, довіри й надійності студента та справедливості.